З-поміж усіх апостолів Павло, мабуть, найбільше підбадьорював своїх братів. Святий дух скерував апостола Павла проповідувати людям з інших народів, які належали до греко-римського суспільства і поклонялися багатьом богам (Гал. 2:7—9). Павло подорожував по всій території сучасної Туреччини, а також у Греції та Італії, засновуючи християнські збори серед інших народів. Ці новонавернені християни «постраждали від рук своїх земляків» і потребували підбадьорення (1 Фес. 2:14). Приблизно 50 року н. е. Павло написав новосформованому збору у Фессалоніках: «Ми завжди дякуємо Богові, коли згадуємо всіх вас у молитвах, бо постійно пам’ятаємо ваше діло віри і працю, що ви виконуєте з&n
...
Читати далі »
