Незважаючи на те, що Мойсей чимало років безкорисливо служив провідником ізраїльтян, вони скаржилися не лише на нестачу води, але й на Мойсея, наче він був винен у цьому (Чис. 20:1—5, 9—11). Мойсей розгнівався і повівся нелагідно. Замість того щоб з вірою виконати вказівку Єгови і сказати скелі, щоб вона дала воду, Мойсей роздратовано звернувся до народу і подав усе так, ніби це він здійснить чудо. Потім він двічі вдарив по скелі, і з неї ринула вода. Через гордість і гнів Мойсей допустився серйозної помилки (Пс. 106:32, 33). Мойсей на якийсь час втратив сумирність і тому не увійшов в Обіцяний край (Чис. 20:12). З цього випадку ми багато чого вчимося. По-перше, нам потрібно постійно працювати над тим, щоб зберігати сумирність. Якщо ми на мить забудемо про це, то можемо піддатися гордості, і наші вчинки та слова будуть нерозсудливими. По-друге, стрес може ослабити нас, тож нам треба намагатися бути сумирними навіть у напружених ситуаціях.w19.02 12, 13, абз. 19—21
|
