Починаючи з П’ятидесятниці 33 року н. е. воскреслий Ісус Христос послуговувався апостолами, щоб годувати решту своїх помазаних послідовників. Цю групу чітко розпізнали юдеї та прозеліти, які тоді стали помазаними духом християнами. Вони без вагань «далі з завзяттям вчились в апостолів». Згідно зі словами одного дослідника, грецький вислів, перекладений як «далі з завзяттям вчились», містить думку про те, щоб «стійко і з цілковитою відданістю триматися певного способу дій». Ці нові учні відчували сильний духовний голод і добре розуміли, де можна отримати духовний харч. З непохитною відданістю вони чекали, що апостоли пояснять слова та вчинки Ісуса і проллють світло на значення уривків з Писань, які стосувалися його (Дії 2:22—36). w13 15.7 3:8
