Духовний сайт!

Ви можете уникнути духовного серцевого приступу

У повному розквіті своєї майстерності й, здавалося б, у відмінному фізичному стані спортсмен світової слави несподівано зомлів під час тренування і помер. Ним був двократний золотий медаліст Олімпійських ігор у фігурному катанні Сергій Грінков, котрому тільки-но усміхнулася кар’єра. Цьому спортсмену було всього-на-всього 28 років. Яка ж трагедія! А що було причиною? Серцевий приступ. Кажуть, що ніхто не сподівався його смерті, бо не було жодного натяку на хворобу серця. Проте експерти виявили, що він мав збільшене серце й украй заблоковані коронарні артерії.

ТИМЧАСОМ як може здаватися, що багато серцевих приступів стаються без попередніх симптомів, медики говорять, що це трапляється дуже рідко. Люди часто ігнорують такі фактори, як задишка, надлишкова вага й біль у грудях, котрі сприяють приступам. Унаслідок цього, навіть коли під час серцевого приступу смерть не настає, чимало з них залишаються на ціле життя інвалідами.

Сьогодні медичні світила одностайно говорять: щоб запобігти серцевому приступу, потрібно постійно стежити за своїм харчуванням і провадити правильний спосіб життя, а також регулярно проходити медогляд*. Такі заходи й справжнє бажання робити необхідні зміни можуть відвернути трагічні наслідки серцевого приступу.

А втім, існує інша причина, чому серцю треба приділяти ще більшу увагу. «Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи,— попереджає нас Біблія,— бо з нього походить життя» (Приповістей 4:23). Звичайно, у цьому вірші в основному говориться про символічне серце. Потрібно пильності, щоб стерегти буквальне серце, але куди важливіше для нас залишатися обачними, якщо прагнемо захистити своє символічне серце від захворювань, котрі можуть призвести до духовної смерті.

Подібно до хвороби буквального серця, одним із найпевніших способів запобігання приступу серця в духовному розумінні — це дізнаватися про його причини й вживати профілактичних заходів. Тож розгляньмо декілька головних чинників, які призводять до проблем як буквального, так і духовного серця.

Харчування. Усі ми знаємо, що неповноцінна їжа, хоча й приємна на смак, проте майже або зовсім не корисна для здоров’я. Так само можна сказати й про неповноцінний харч для розуму: легкодоступний та принадний на смак, він згубний для духовного здоров’я. Засоби масової інформації вправно пускають цілий потік матеріалу, який пропагує незаконні статеві зносини, наркотики, насильство й окультизм. Наповнення розуму таким харчем є смертельним для символічного серця. Боже Слово перестерігає: «Все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва,— це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:16, 17).

Такі корисні харчі, як фрукти та городина, не часто приваблюють любителів неповноцінної їжі. Подібно здорова та корисна духовна пожива може не приваблювати особи, яка звикла годувати свій розум та серце світською поживою. Певний час ця людина може триматися на «молоці» Божого Слова (Євреїв 5:13). Але вона так і не зможе досягнути духовної зрілості, необхідної для того, щоб виконувати основні духовні обов’язки в християнському зборі та брати участь у служінні (Матвія 24:14; 28:19; Євреїв 10:24, 25). Такі особи дозволяють, аби їхня духовна сила ослабла настільки, що вони стають неактивними Свідками!

Інша небезпека полягає в тому, що зовнішність може бути оманливою. За недбайливим ставленням до християнських обов’язків може критися чимраз більша хворобливість символічного серця, яке ослаблюється, коли особа таємно втягується у матеріалістичні справи або розваги, що характеризуються неморальністю, насильством або окультизмом. Може здаватися, що таке неправильне духовне харчування мало впливає на духовність, але воно ослабляє символічне серце, так само як погане харчування позбавляє артерії еластичності та руйнує буквальне серце. Ісус попереджав, щоб ми не давали неправильним бажанням місця в серці. Він сказав: «Кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм» (Матвія 5:28). Авжеж, погане духовне харчування може призвести до духовного серцевого приступу. Проте існують ще інші справи, які потрібно розглянути.

Тренування. Усі ми знаємо, що до серцевого приступу може призвести сидячий спосіб життя. Так само й духовний сидячий спосіб життя може призвести до серйозних наслідків. Наприклад, хтось виділяє певну кількість часу на християнське служіння, але обмежується так званим тихим життям: докладає мало або зовсім ніяких зусиль, щоб стати «працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди» (2 Тимофія 2:15). Хтось може також приходити на християнські зібрання, але рідко готується до них чи бере в них участь. Можливо, така людина не має духовних цілей або апетиту та ентузіазму до духовних речей. Хоч би яку віру мала людина, брак духовного тренування зрештою ослаблює її, а навіть умертвляє (Якова 2:26). Апостол Павло звернув увагу на цю небезпеку, написавши до єврейських християн, декотрі з яких, очевидно, опустилися до такого сидячого в духовному розумінні стилю життя. Візьміть до уваги, як він попередив, що такий стиль життя може підірвати їхню духовність. «Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні», щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха» (Євреїв 3:12, 13).

Стрес. Ще однією головною причиною серцевого приступу є надмірний стрес. Стрес, цебто «життєві клопоти», теж може легко стати згубним для символічного серця, навіть знеохотити свою жертву неподільно служити Богові. Отже, стосовно цього Ісус дав своєчасне застереження: «Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п’янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано, немов сітка» (Луки 21:34, 35). Стрес, викликаний докорами сумління через таємний гріх, теж може вкрай негативно позначитись на нашому символічному серці. Цар Давид на власному досвіді спізнав біль, пов’язаний з таким згубним стресом, сказавши: «Немає спокою в костях моїх через мій гріх, бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої» (Псалом 38:4, 5).

Самовпевненість. Чимало жертв серцевого приступу незадовго до ураження були дуже упевнені в стані свого здоров’я. Ці люди нерідко могли ігнорувати заохочення пройти медогляд або обстеження чи навіть підсміюватися, вважаючи таку перевірку зайвою. Подібно дехто може вважати, що, оскільки він уже довгий час є християнином, йому нічого не станеться. Така людина може занедбувати духовний огляд або самоперевірку, аж поки не прийде нещастя. Важливо пам’ятати доречне застереження апостола Павла щодо самовпевненості: «Хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!» Тому мудро визнавати свою недосконалість і час від часу робити духовну самоперевірку (1 Коринтян 10:12; Приповістей 28:14).

Не без причини Святе Письмо приділяє головну увагу стану символічного серця. В Єремії 17:9, 10 ми читаємо: «Людське серце найлукавіше над все та невигойне,— хто пізнає його? «Я Господь, що досліджує серце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його». Єгова не тільки перевіряє наше серце, але й дає сповнений любові дар, щоб допомогти нам виконувати необхідну самоперевірку.

Бог дає нам своєчасні нагадування через «вірного і мудрого раба» (Матвія 24:45). Наприклад, одним із головних способів, в який нас може ошукувати символічне серце,— це змушувати віддаватися світським фантазіям: нереалістичним уявленням, пустим мріям та марним блуканням думками. Вони можуть бути дуже шкідливими, особливо якщо при цьому виникають нечисті думки. Тож нам потрібно повністю відкидати їх. Коли ми ненавидимо беззаконня, як Ісус, то захищатимемо серце від світських фантазій (Євреїв 1:8, 9).

Крім того, ми маємо допомогу сердечних старійшин християнського збору. І хоча така турбота інших надзвичайно цінна, кожен з нас сам несе відповідальність за стан свого символічного серця. Усе залежить особисто від кожного з нас, чи ми будемо ‘досліджувати все’ й ‘випробовувати себе, чи ми в вірі’ (1 Солунян 5:21; 2 Коринтян 13:5).

Біблійний принцип: «Що тільки людина посіє, те саме й пожне» — також стосується і стану нашого духовного серця (Галатів 6:7). Часто те, що здається раптовим духовним крахом, є результатом довгої прихованої історії потурання таким духовно шкідливим заняттям, як перегляд порнографії, надмірна турбота про матеріальне або потяг до слави чи влади.

Отже, щоб захистити серце, необхідно стежити за своїм духовним харчуванням. Годуйте розум і серце думками з Божого Слова. Остерігайтеся неповноцінної поживи для розуму, яка легкодоступна й принадна для плоті, але призводить до нечутливості символічного серця. Псалмоспівець дає осторогу, застосовуючи доречну медичну аналогію: «Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце» (Псалом 119:70).

Якщо ви маєте довготривалі таємні вади, намагайтеся щосили викорінювати їх, бо в іншому разі вони заблокують ваші символічні артерії. Коли світ починає виглядати для вас привабливим і, здавалося б, пропонує багато насолод та втіх, роздумуйте про мудру пораду апостола Павла. Він написав: «Це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті... хто цьогосвітнім користується,— як би не користувались, бо минає [«змінюється», НС] стан світу цього» (1 Коринтян 7:29—31). І якщо вас починає притягувати матеріальне багатство, прислуха́йтесь до слів Йова: «Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: «Ти, безпеко моя?» це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!» (Йова 31:24, 28; Псалом 62:11; 1 Тимофія 6:9, 10).

Святе Письмо перестерігає, показуючи, до яких серйозних наслідків може призвести закореніле нехтування біблійних порад: «Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому» (Приповістей 29:1). Натомість, добре доглядаючи за символічним серцем, ми зможемо відчувати задоволення й душевний мир, які походять від простого, упорядкованого життя. Це завжди було визначною рисою правдивого християнства. Апостол Павло написав під натхненням: «Великий же зиск — то благочестя із задоволенням [«обмежуватися тим, що маєш», НС]. Бо ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:6—8).

Коли ми вчимося благочестя та вправляємося в ньому, то будьмо певні, що матимемо здорове й міцне символічне серце. Пильно стежачи за своїм духовним харчуванням, ми не дозволятимемо, аби світська згубна поведінка та мислення завдавали будь-якої шкоди або ран нашій духовності. А над усе, приймаючи дари, які Єгова дає через свою організацію, регулярно обстежуймо своє символічне серце. Таке ретельне обстеження надзвичайно допоможе нам уникати сумних наслідків духовного серцевого приступу.

НЕПРАВИЛЬНЕ ДУХОВНЕ ХАРЧУВАННЯ МОЖЕ ОСЛАБЛЯТИ СИМВОЛІЧНЕ СЕРЦЕ, ТАК САМО ЯК ПОГАНЕ ХАРЧУВАННЯ ПОЗБАВЛЯЄ АРТЕРІЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ТА РУЙНУЄ БУКВАЛЬНЕ СЕРЦЕ.

СИДЯЧИЙ В ДУХОВНОМУ РОЗУМІННІ СПОСІБ ЖИТТЯ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО СЕРЙОЗНИХ НАСЛІДКІВ.

«ЖИТТЄВІ КЛОПОТИ» МОЖУТЬ ЛЕГКО СТАТИ ЗГУБНИМИ ДЛЯ СИМВОЛІЧНОГО СЕРЦЯ.

Легковажне ставлення до духовного здоров’я може принести великі муки.

Розвиваючи хороші духовні звички, ми можемо охороняти своє символічне серце.

AP Photo/David Longstreath