Соломон вважав, що задоволення, яке приносить тяжка праця,— це «дар від Бога» (Еккл. 5:18, 19). Соломон знав, про що говорить, адже сам багато трудився. Він будував доми, садив виноградники, розбивав сади і робив ставки. Він навіть зводив цілі міста (1 Цар. 9:19; Еккл. 2:4—6). Без сумніву, ця важка праця приносила йому певне задоволення. Але Соломон розумів, що для справжнього щастя цього недостатньо. Тому він також виконував багато роботи для Бога. Наприклад, наглядав за будівництвом величного храму для поклоніння Єгові — будівництвом, яке тривало аж сім років! (1 Цар. 6:38; 9:1). Спробувавши себе в різних видах діяльності, Соломон дійшов висновку, що немає нічого важливішого, ніж служіння Єгові. Він написав: «Ось висновок з усього сказаного: бійся правдивого Бога і дотримуйся його заповідей» (Еккл. 12:13). w22.05 22, абз. 8
|
