Єгова вписує в «пам’ятну книгу» імена тих, хто боїться його та роздумує про його ім’я. Але перед цим він уважно слухає, що вони говорять. Чому? Наші слова виявляють, що в нас у серці. Про це влучно сказав Ісус: «Чим переповнене серце, те говорять уста» (Матв. 12:34). Тим, хто любить Єгову, він обіцяє вічне життя в новому світі. Від нашої мови залежить, чи Єгова прийматиме наше поклоніння (Як. 1:26). Ті, хто не любить Бога, нерідко говорять гнівно, різко й зверхньо (2 Тим. 3:1—5). Ми не хочемо бути такими, як вони. Нам важливо, щоб наша мова була приємною Єгові. А йому не буде приємно, якщо на зібраннях і в служінні ми будемо говорити лагідно, а вдома, за зачиненими дверима,— різко та образливо (1 Пет. 3:7). w22.04 5, абз. 4, 5
