Визначення. Коли словом «світ» перекладається грецьке слово
ко́смос, то воно може означати: 1) людство в цілому незалежно від
морального стану чи способу життя людей; 2) середовище людей, в якому хтось
народився і живе, або 3) людські маси на відміну від схвалених слуг Єгови.
Декотрі перекладачі Біблії посприяли неправильним уявленням, передавши словом
«світ» також грецькі слова, які означають «земля», «населена земля» і «система
речей». У подальшому обговоренні увагу в основному буде зосереджено на третьому
з перелічених вище значень слова «світ».
Чи світ буде знищений вогнем?
2 Пет.
3:7: «Теперішні небо й земля заховані тим самим словом [Божим], і
зберігаються для огню на день суду й загибелі безбожних людей». (Зверніть увагу,
що знищені мають бути «безбожні люди», а не людство в цілому. Подібно і в 6-му вірші
говориться про знищення «світу» за днів Ноя. Було знищено злих людей, але земля,
а також богобоязливий Ной та його сім’я залишились. Чи «огонь» майбутнього дня
суду буде буквальний, чи, може, він символізує цілковите знищення? Як буквальний
вогонь може подіяти на буквальні небесні тіла, такі, як сонце та зорі, котрі і
так є розжарені? За додатковим поясненням цього вірша дивіться сторінки 149, 150 в розділі
«Земля»).
Прип. 2:21, 22: «Замешкають праведні землю, і невинні зостануться в
ній, а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї
невірні!»
Хто править цим світом — Бог чи Сатана?
Дан. 4:32: «[Всевишній Бог, Єгова,] чинить за Своєю Волею серед
небесного війська та мешканців землі, і немає нікого, хто спротивився б Його
руці та й сказав би Йому: Що Ти робиш?» (Подібно в Єремії 10:6, 7 Єгову названо
«Царем народів», бо він є Найвищим Царем, який може притягнути до
відповідальності людських царів та підвладні їм народи — і він це зробить. Як
Творець землі, Єгова є її законним Правителем; він
ніколи не зрікався цього становища).
Ів.
14:30: «[Ісус сказав:] Надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не
має». (Очевидно, що цим правителем не є Бог Єгова, волю якого Ісус завжди вірно
виконує. Цим «князем світу» мусить бути «лукавий», Сатана Диявол, у владі якого
«ввесь світ лежить», як сказано в 1 Івана 5:19 [УКУ]. Хоча людство живе на планеті, яка
належить Богові, проте світ, що складається з людей, котрі не є слухняними
слугами Єгови, перебуває під владою Сатани, оскільки ці люди слухаються його.
Ті, хто щиро підкоряється правлінню Єгови, не є частиною того світу. Пор. 2 Коринтян
4:4).
Об’яв.
13:2: «Змій [Сатана Диявол] дав їй [звірині] свою силу, і престола свого, і
владу велику». (Якщо порівняти опис цієї «звірини» зі словами в 7-му розділі
Даниїла, то видно, що вона представляє людське правління, і то не лише один
уряд, а світову систему політичної влади. Те, що її правителем є Сатана,
узгоджується з Луки
4:5—7, а також з Об’явлення 16:14, 16, де описується, як демонічні висловлювання ведуть
правителів усієї землі на війну з Богом в Армагеддоні. Бог просто терпить
правління Сатани над цим світом, доки не прийде призначений Ним час вирішити
спірне питання про всесвітній суверенітет).
Об’яв.
11:15: «На небі зчинились гучні голоси, що казали: «Перейшло панування над
світом до Господа [Єгови] нашого та до Христа Його». (Коли це сталося у 1914
році, почались «останні дні» теперішньої злої системи. З’явився новий вираз
суверенітету Єгови, на цей раз через його Сина як Месіанського Правителя.
Незабаром злий світ буде знищений, а Сатана, його злий духовний правитель, буде
вкинений до безодні, так що не зможе впливати на людство).
Як правдиві християни ставляться до світу і до людей, котрі є
частиною світу?
Ів.
15:19 (СМ): «Ви [Ісусові послідовники] не належите світу, а Я обрав
вас зо світу». (Отже, правдиві християни не є частиною людського суспільства,
відчуженого від Бога. Вони займаються
нормальними людськими справами, але уникають мислення, мови та поведінки, що
характерні для цього світу і суперечать праведним дорогам Єгови). (Див. сторінки
107—111, а
також 227—234).
Як.
4:4: «Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом —
то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим
стається». (Оскільки християни недосконалі, деколи вони можуть заплямуватися
контактами зі світом. Проте коли отримують поради з Божого Слова, то каються і
виправляють свою поведінку. Але якщо хтось свідомо приєднується до світу або
наслідує його дух, то цим він виявляє, що вже не є правдивим християнином, а
став частиною світу, який ворогує з Богом).
Рим.
13:1: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від
Бога, і влади існуючі встановлені від Бога». (Ті, що дотримуються цієї поради,
не є бунтарями, які намагаються скидати уряди світу. Вони підкоряються владі
політичних правителів, слухаючись їх доти, доки вимоги тих правителів не
суперечать Божим вимогам. Бог передбачив і передрік існування таких урядів. Вони
мають владу не тому, що Бог надав їм ту владу, а тому, що він допустив це. Бог у
визначений ним час також і усуне їх).
Гал.
6:10: «Поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!» (Отже,
правдиві християни не забувають робити добро своїм ближнім. Вони наслідують
Бога, з волі якого сонце світить і на злих, і на добрих [Матв.
5:43—48]).
Матв.
5:14—16: «Ви світло для світу. ...Ваше світло нехай світить перед людьми,
щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі». (Щоб
інші прославляли Бога за діла християн, самі християни, звичайно ж, повинні
активно свідчити світові про Боже ім’я та наміри. Власне цю діяльність правдиві
християни вважають найважливішою).
Про що свідчать теперішні обставини у світі?
|
