Наш небесний Провідник, Ісус, є досконалим, а от люди, якими він послуговується, щоб давати провід на землі,— ні. Через це нам буває важко їх слухатися, особливо якщо вони просять нас зробити те, що ми робити не хочемо. Таке траплялося і в житті апостола Петра. Одного разу він отримав вказівку від ангела з’їсти м’ясо тварин, які, за Мойсеєвим законом, були нечистими. Петро відмовився, причому не раз, а тричі (Дії 10:9—16). Чому? Тому що вказівка була для нього дивною і він не розумів, навіщо вона потрібна. А от апостол Павло послухався, коли старійшини в Єрусалимі сказали йому піти в храм зі ще чотирма чоловіками й очиститися за обрядом, який передбачав Закон. Павло добре розумів, що християни не зобов’язані дотримуватися Закону і що він не зробив нічого поганого, але все одно вирішив послухатися. Він «взяв із собою тих чоловіків» і «очистився разом з ними згідно з Законом» (Дії 21:23, 24, 26). Цим рішенням Павло посприяв єдності серед братів (Рим. 14:19, 21). w23.10 10, абз. 15, 16
|
