Духовний сайт!

Самовладання

Що тобі потрібно робити?

Стій, рухайся і говори зі спокоєм та гідністю, котрі свідчать про вміння володіти собою.

Якщо ти добре володієш собою, слухачі зосереджуються не на тобі, а на твоїх словах.

Мовець, котрий уміє володіти собою, виявляє витримку. Його самовладання виражається фізично. Постава такого мовця — природна й відповідна за будь-яких обставин. Рухи його рук — доречні, а голос — виразний та врівноважений.

Можливо, ти відчуваєш, що такий опис до тебе не пасує, але поліпшитися все-таки можна. Як саме? Розглянь спершу причину хвилювань та браку самовладання. Вона може бути фізичною.

Коли людина хоче добре впоратися із завданням, але сумнівається у своїх силах, вона починає тривожитись. Відтак мозок сигналізує організму, що потрібно більше адреналіну. Через значний приплив цього гормону пришвидшується серцебиття, зростає частота дихання, збільшується потовиділення. Голос починає тремтіти, а в руках і колінах з’являється дрож. Організм намагається допомогти тобі, даючи додаткову енергію. Найважче у цій ситуації — це вміти правильно скерувати потік тієї енергії, зосередити його на конструктивному мисленні та жвавому викладі.

Як поменшити хвилювання. Пам’ятай: непокоїтися — цілком нормально. Але щоб не втрачати самовладання, потрібно вміти зменшувати своє хвилювання і підходити до справи зрівноважено та спокійно. Як цього досягти?

Ретельно готуйся. Виділяй достатньо часу на підготовку до виступу. Старайся добре зрозуміти свою тему. Якщо думки для виступу потрібно добирати самому, враховуй знання слухачів і обмірковуй, чого прагнеш досягти. Завдяки цьому ти зумієш підібрати найкорисніший матеріал. Якщо попервах тобі важко, порадься з досвідченим промовцем. Він допоможе тобі зробити вмілий аналіз матеріалу і складу слухацької аудиторії. А коли ти впевнений у корисності підготованої інформації і добре її засвоїш, бажання поділитися нею почне витісняти тривогу.

Приділяй особливу увагу вступу. Докладно обдумуй, як почати, а коли вже почнеш, знервованість поступово спаде.

Такі самі основні кроки слід робити і тоді, коли готуєшся до проповідування. Обмірковуй не лише тему розмови — бери до уваги і тип людей, котрим будеш свідчити. Ретельно плануй вступні слова. Учися з досвіду зрілих вісників.

Може здаватися, що краще володіти собою дозволяє повний текст виступу. Однак на практиці з кожним наступним виступом твоє хвилювання зростатиме. Деякі оратори і справді послуговуються детальними записами. Але, по суті, зосередити увагу на матеріалі і зменшити хвилювання допомагають не слова на папері, а певність у тім, що інформація по-справжньому цінна для слухачів.

Тренуйся вголос. Завдяки таким вправам ти відчуєш, що здатний виражати думки своїми словами. Протягом тренувань у твоїй пам’яті формуються зв’язки́, які можна легко активувати під час виступу. Наближуй свої репетиції до реальних умов. Уявляй слухачів. Сядь за стіл або стань так, як робитимеш це під час виступу.

Молись до Єгови про допомогу. Чи відповідає він на такі молитви? «Оце та відвага, що ми маємо до Нього,— що коли чого просимо згідно волі Його, то Він слухає нас» (1 Ів. 5:14). Якщо ти бажаєш прославити Бога і допомогти людям здобути пожиток з його Слова, він неодмінно відповість на твої прохання. Ця думка може неабияк підкріпити тебе у виконанні свого завдання. Більш того, виявляючи складові плода духу — любов, радість, мир, лагідність та самовладання, ти розвиваєш такий склад розуму, який потрібен для врівноваженого підходу до труднощів (Гал. 5:22, 23).

Набувай досвіду. Що частіше ти будеш проповідувати, тим менше хвилюватимешся. Чим більше коментарів даватимеш на зібраннях, тим легше тобі буде промовляти перед іншими. А чим частіше будеш виступати у зборі, тим менше збентеження відчуватимеш перед кожним виходом на сцену. Чи хотів би ти частіше виступати? Тоді зголошуйся на заміну, коли хтось з учнів школи не може виконати свого завдання.

Зробивши вищезгадані кроки, розглянь симптоми, які безпомилково вказують на брак витримки. Виявляти самовладання під час виступу ти зможеш тоді, коли розпізна́єш ці ознаки і навчишся боротися з ними. Їх виказує твій вигляд або голос.

Ознаки у вигляді. Самовладання або його брак видно по поставі та руках. Спершу зверни увагу на руки. Брак спокою видають такі ознаки: руки, зчеплені за спиною або опущені по швах; руки, що міцно стискають підставку; руки, котрі постійно запихають до кишень і виймають звідти; руки, що застібають і розстібають ґудзики на піджаку, безцільно торкаються щоки, носа або окулярів; руки, що нервово крутять годинник, олівець, обручку, перебирають нотатки; рвучкі або незакінчені жести.

Про брак упевненості свідчить і безперервне човгання ніг, хитання з боку в бік, поза заціпеніння, сутулість, часте облизування губ, постійне ковтання слини, а також швидке й поверхове дихання.

Усі ці ознаки знервованості можна свідомо контролювати. Працюй над кожною окремо. Визнач, яка проблема характерна для тебе, і подумай, як їй запобігати. Якщо старатися, то самовладання у поставі поступово стане очевидним.

Ознаки в голосі. Про схвильованість може свідчити надміру високий або тремтячий голос. Можливо, ти постійно відкашлюєшся або говориш надто швидко. Ці вади й небажані звички можна подолати, докладаючи сумлінних зусиль.

Якщо ти хвилюєшся, зроби перед виходом на сцену кілька глибоких вдихів. Постарайся розслабити усе тіло. Не думай про те, що ти знервований, зосередься на тім, чому хочеш розповісти приготований матеріал. Перш ніж почати говорити, спокійно поглянь на слухачів, знайди дружнє обличчя й усміхнись. Прокажи вступні слова повільно, а тоді повністю заглибся у виступ.

Чого сподіватися. Не очікуй, що зовсім перестанеш хвилюватися. Знервованість перед виступом не покидає багатьох мовців, за плечима котрих уже роки досвіду. Але ці особи навчилися керувати своїми емоціями. Один із них каже: «У мене й досі мурашки бігають по спині, але тепер вони роблять це організовано».

Щиро намагайся викорінювати зовнішні вияви знервованості — і слухачі сприйматимуть тебе як мовця, котрий уміє володіти собою. Ти, мабуть, будеш хвилюватися і далі, але вони цього зовсім не помічатимуть.

Пам’ятай: наплив адреналіну — це не тільки причина знервованості, але й джерело додаткової енергії. Уживай її для того, щоб промовляти з почуттям.

Щоб застосувати всі ці поради, необов’язково чекати виходу на сцену. Вчись витримки, самовладання та вміння говорити з почуттям уже в повсякденному житті. Це значною мірою посприяє твоїм успіхам і додасть тобі певності на сцені й у проповідуванні — там, де цього потрібно найбільше.

Добре готуйся.

Тренуйся вголос.

‘Клади свого тягаря на Господа’ в молитві (Пс. 55:23).

Регулярно проповідуй, часто коментуй на зібраннях, а також зголошуйся на додаткові завдання в школі.

З’ясуй, чим ти виказуєш брак самовладання; вчись запобігати появі цих ознак або контролювати їх.