У 33 році н. е. воскреслий Ісус з’явився понад 500 особам, серед яких були чоловіки, жінки і, ймовірно, навіть діти. Можливо, саме тоді він сказав вищенаведені слова (1 Кор. 15:6). Очевидно, сотні присутніх чули, як Ісус дав своїм послідовникам доручення робити людей учнями. Так він показав, що хрещення — це вимога для тих, хто бере на себе ярмо християнського учнівства (Матв. 11:29, 30). Людина, яка бажала служити Єгові так, як йому до вподоби, мала визнати Ісусову роль у виконанні Божого наміру. Після цього вона могла охреститися. Лише таке водне хрещення схвалює Бог. У Біблії містяться численні докази того, що в першому столітті нові учні Христа розуміли важливість хрещення. І вони не зволікали з хрещенням (Дії 2:41; 9:18;16:14, 15, 32, 33). w18.03 5, абз. 8
|
