Анна чітко виконала обітницю, яку дала Богові. Вона навіть і не думала зробити по-іншому. Анна привела Самуїла до первосвященика Ілія, який служив у святому наметі в Шіло, і сказала: «Про цього хлопчика я молилася, і Єгова виконав моє прохання. А тепер я віддаю сина Єгові. Його буде віддано Єгові на всі дні його життя» (1 Сам. 1:24—28). Там «малий Самуїл виростав перед Єговою» (1 Сам. 2:21). Але що це означало для Анни? Жінка надзвичайно любила свого хлопчика, однак тепер вона не могла щодня проводити з ним час. Уявіть, як Анна прагнула обіймати синочка, бавитися з ним, виховувати його — робити все те, про що з приємністю згадує кожна любляча мати, яка ростила свою дитину.
...
Читати далі »
