«Тієї ж ночі», коли пророк Натан сказав ці слова царю Давиду, Єгова повідомив, що храм побудує не Давид (1 Хр. 17:3, 4, 11, 12). Що цар зробив, коли про це дізнався? Він почав збирати гроші та будівельні матеріали, які пізніше передав Соломону (1 Хр. 29:1—5). Повідомивши Давиду про те, хто побудує храм, Єгова відразу уклав з ним угоду. Він пообіцяв цареві, що один з його нащадків правитиме вічно (2 Сам. 7:16). Як же приємно буде Давиду дізнатися в новому світі, що тепер він живе під правлінням свого нащадка — Ісуса. Чого це нас вчить? Навіть якщо нам довелося відмовитися від деяких духовних цілей, Єгова може поблагословити нас у чомусь іншому, причому так, як ми того і не сподіваємося. w23.04 16, абз. 8—10
|
