ЛЮДИ зазвичай хочуть вести радісне життя. Але в ці останні дні кожен зазнає труднощів, через що жити «дуже важко» (2 Тим. 3:1). Дехто втрачає радість через несправедливість, безробіття, хвороби чи смерть близької людини. Позбавляти радості можуть також інші проблеми, які викликають тривогу та смуток. Навіть Божі служителі можуть занепадати духом і поступово втрачати радість. Якщо це відбувається з вами, то що допоможе вам знову відчувати радість?
Щоб відповісти на це запитання, спочатку необхідно зрозуміти, що таке справжня радість і як іншим вдається залишатися радісними попри випробування. Потім ми дізна́ємось, як нам не лише зберігати радість, але й поглиблювати її.
ЩО ТАКЕ РАДІСТЬ?
Радіти — це не те саме, що веселитися. Наприклад, п’яна людина може мати дуже веселий настрій. Але протверезівши, вона перестає сміятись і усвідомлює, що її життя й далі сповнене горя та смутку. Її тимчасова веселість не була справжньою радістю (Присл. 14:13).
Радість — це риса, глибоко вкорінена в серці людини. Згідно з одним визначенням, це «почуття, викликане досягненням або сподіванням чогось доброго». Радісна людина почувається щасливою, незалежно від обставин (1 Фес. 1:6). По суті, людина може чимось непокоїтися і водночас бути радісною у своєму серці. Приміром, апостолів висікли за те, що вони свідчили про Христа. Однак вони «пішли із Синедріону, радіючи, що удостоїлися зазнати зневаги за Ісусове ім’я» (Дії 5:41). Безперечно, апостоли раділи не тому, що їх висікли. Ці служителі Бога відчували справжню радість через те, що залишилися відданими йому.
Така радість не є вродженою рисою, і вона не розвивається сама по собі. Справжня радість належить до плоду Божого святого духу. За допомогою Божого духу ми можемо розвивати «нову особистість», для якої характерна радість (Еф. 4:24; Гал. 5:22). І коли ми розвиваємо радість, нам легше боротися з життєвими труднощами.
ПРИКЛАДИ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
Єгова хотів, щоб усі на землі робили добро. Але сьогодні люди чинять багато зла. Незважаючи на це, Єгова не втрачає радості. Боже Слово говорить: «У його оселі — сила й радість» (1 Хр. 16:27). Більш того, добрі вчинки служителів Єгови потішають його серце (Присл. 27:11).
Ми можемо наслідувати Єгову і не перейматися надмірно, коли щось стається не так, як ми сподівалися. Замість того щоб втрачати радість, зосереджуймося на всьомутому доброму, що ми вже маємо, й терпеливо чекаймо чудового майбутнього*.
До того ж у Біблії ми знаходимо чимало прикладів людей, які зберігали радість за скрутних обставин. Авраам не раз опинявся в небезпечних ситуаціях і зазнавав труднощів через інших людей (Бут. 12:10—20; 14:8—16; 16:4, 5; 20:1—18; 21:8, 9). Попри все це Авраам зберігав радість у своєму серці. Як йому це вдавалося? Він чітко пам’ятав про свою надію жити в новому світі під правлінням Месії (Бут. 22:15—18; Євр. 11:10). Ісус сказав: «Ваш батько Авраам дуже тішився надією, що побачить мій день» (Ів. 8:56). Ми можемо наслідувати Авраама, роздумуючи про радість, яка чекає на нас попереду (Рим. 8:21).
Подібно до Авраама, апостол Павло та Сила зосереджувалися на Божих обіцянках. Вони мали міцну віру і залишалися радісними, незважаючи на труднощі. Наприклад, після того як Павла та Силу жорстоко побили і вкинули до в’язниці, вони «приблизно опівночі... молилися і вихваляли Бога піснями» (Дії 16:23—25). Надія додавала їм сил. Крім того, Павло та Сила раділи, оскільки страждали за Христове ім’я. Ми можемо наслідувати Павла та Силу, пам’ятаючи, які хороші результати приносить вірне служіння Богові (Філ. 1:12—14).
У наш час багато братів і сестер теж подають приклад, зберігаючи радість попри випробування. Приміром, у листопаді 2013 року на центральну частину Філіппін обрушився супертайфун «Хайян», який зруйнував доми понад 1000 Свідків. Джордж, дім якого в місті Таклобан був знищений, сказав: «Незважаючи на те, що сталося, брати залишаються щасливими. Важко передати словами радість, яку ми відчуваємо». Хоч би з якими труднощами ми зіткнулися, ми не втратимо радості, якщо з вдячністю роздумуємо над тим, що Єгова робить для нас. А які ще причини для радості ми маємо?
ПРИЧИНИ ДЛЯ РАДОСТІ
Хіба може бути вагоміша причина для радості, ніж наші стосунки з Богом? Лише подумайте: ми знаємо Володаря всесвіту, він наш Батько, Бог і Друг (Пс. 71:17, 18).
Крім того, ми вдячні Єгові за те, що він подарував нам життя, яким ми можемо насолоджуватися (Еккл. 3:12, 13). Оскільки Єгова привів нас до себе, ми розуміємо, в чому полягає Божа воля щодо нас (Кол. 1:9, 10). Завдяки цьому ми знаємо, як вести справді змістовне життя. Проте більшість людей не має чіткого уявлення про мету життя. Підкреслюючи цю відмінність, Павло написав: «“Око не бачило, вухо не чуло і в серці людському не зароджувалась думка про те, що́ Бог приготував для тих, хто любить його”. Нам же Бог виявив це через свій дух» (1 Кор. 2:9, 10). Хіба не приносить нам радість те, що ми розуміємо волю і намір Єгови?
Розгляньмо, що ще Єгова зробив для своїх служителів. Він подбав про те, щоб ми могли отримати прощення наших гріхів (1 Ів. 2:12). Завдяки Божому милосердю ми надіємося жити в новому світі, який дуже близько (Рим. 12:12). Крім того, ми щасливі, що можемо поклонятися Єгові разом з нашими одновірцями (Пс. 133:1). Боже Слово також запевняє нас, що Єгова охороняє свій народ від Сатани і його демонів (Пс. 91:11). Якщо ми будемо роздумувати над усіма благословеннями від Бога, це наповнюватиме наше серце радістю (Філ. 4:4).
ЯК ПОГЛИБЛЮВАТИ СВОЮ РАДІСТЬ
Чи можуть християни, які вже і так радісні, відчувати ще більше радості? Ісус сказав: «Кажу вам усе це, щоб ви могли сповна відчувати ту радість, яку маю я» (Ів. 15:11). Хіба це не вказує на те, що ми можемо поглиблювати свою радість? Радість можна прирівняти до багаття. Щоб воно горіло яскравіше, необхідно підтримувати вогонь. А щоб збільшити радість, потрібно підтримувати свою духовність. Пам’ятаймо, що розвивати радість допомагає Божий дух. Отже, щоб відчувати більше радості, просімо в Єгови святого духу. Також роздумуймо над його Словом, що натхнене Божим духом (Пс. 1:1, 2; Луки 11:13).
Крім того, наша радість поглиблюється, коли ми зайняті ділами, що подобаються Єгові (Пс. 35:27; 112:1). Чому? Тому що ми створені, щоб боятися правдивого Бога і дотримуватися його заповідей, «бо в цьому весь обов’язок людини» (Еккл. 12:13). Іншими словами, ми створені, щоб виконувати Божу волю. Тож життя приносить нам найбільшу радість, якщо ми служимо Єгові*.
ЧОМУ ДОБРЕ БУТИ РАДІСНИМИ
Якщо ми розвиватимемо справжню радість, то не лише покращимо своє самопочуття. Це принесе нам чимало благословень. Наприклад, ми зможемо більше догоджати нашому небесному Батькові, адже служитимемо йому з радістю, незважаючи на будь-які труднощі (Повт. 16:15; 1 Фес. 5:16—18). До того ж, маючи справжню радість, ми будемо відкидати матеріалістичний спосіб життя і йти на більші жертви заради Божого Царства (Матв. 13:44). Бачачи, які хороші результати це приносить, ми будемо відчувати ще більше радості та задоволення і сприятимемо щастю інших (Дії 20:35; Філ. 1:3—5).
«Якщо людина щаслива і задоволена своїм життям тепер, існує більша ймовірність, що вона буде здоровою в майбутньому»,— написав один вчений Небраського університету (США), ознайомившись із низкою досліджень з питань здоров’я. Його слова узгоджуються з Біблією, яка говорить: «Радісне серце — неначе добрі ліки» (Присл. 17:22). Тож, поглибивши свою радість, ви, ймовірно, почуватиметеся здоровішими.
Хоча ми живемо в дуже напружені часи, ми можемо розвинути справжню радість завдяки святому духу, який діє на нас, коли ми молимося, вивчаємо Слово Єгови і роздумуємо над ним. Також ми відчуватимемо більше радості, якщо будемо помічати благословення від Бога, наслідувати віру інших і старатися виконувати Божу волю. Тоді ми переконаємося в правдивості слів, записаних у Псалмі 64:10, де сказано: «Праведний буде радіти Єговою і знайде у нього сховок».
Така риса, як терпеливість, буде розглядатися в іншій статті із серії статей про «плід духу».
