Потіха й підбадьорення — багатогранні самоцвіти
БІЛЬШІСТЬ із нас мали в житті періоди, коли ми почувалися дуже бідними — спустошеними не фінансово, а душевно. У такий час ми засмучені, глибоко пригнічені. Але навіть тоді нам була досяжна цінна допомога. Цим коштовним «самоцвітом» є підбадьорення.
У Біблії слова «підбадьорення» і «потіха» є перекладом одного і того ж грецького слова. Обидва слова мають значення додавати мужності, сили і надії. Тому ясно, що, коли ми почуваємося слабими чи спустошеними, нам потрібно потіхи і підбадьорення. Де їх можна знайти?
Біблія запевняє нас, що Єгова — «Бог потіхи всілякої» (2 Коринтян 1:3). Вона також каже, що «Він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27). Отже потіха і підбадьорення є досяжними. Розгляньмо ж чотири головні способи, в які Єгова дає нам підбадьорення.
Через особисті взаємини з Богом
Найбільше джерело потіхи — це особисті взаємини з Богом Єговою. Вже сам факт, що такі взаємини можливі, є підбадьоренням. Зрештою, хто із світових правителів погодився б відповідати на наші телефонні дзвінки чи особисто цікавитися нашими проблемами? Єгова незрівнянно могутніший за цих людей. Однак він смиренний і завжди готовий звернути увагу на незначних, недосконалих людей (Псалом 18:36). Єгова навіть першим виявив до нас любов. У 1 Івана 4:10 говориться: «Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи». Крім того, Єгова з любов’ю притягує нас до свого Сина (Івана 6:44).
Чи ви відгукнулися на це і шукаєте в Бога потіхи та дружби? (Порівняйте Якова 2:23). Наприклад, якщо ви маєте дорогого близького друга, хіба не приємно проводити з ним час наодинці, вільно обговорюючи свої тривоги і турботи, свої надії і радощі? Єгова пропонує нам робити це і з ним. Він не обмежує час, протягом якого ми можемо розмовляти з ним у молитві, і він справді слухає (Псалом 65:3; 1 Солунян 5:17). Ісус молився регулярно і щиро. По суті, перед тим як вибрати 12 апостолів, він провів цілу ніч у молитві (Луки 6:12—16; Євреїв 5:7).
Час від часу кожен з нас може знайти можливість побути наодинці з Єговою. Можна, наприклад, тихо посидіти коло вікна або спокійно пройтися по вулиці і відкрити своє серце в молитві до Єгови. Це може принести нам велике полегшення і потіху. Якщо під час роздумів подивитися на якесь Боже твориво — шматочок неба, на дерева чи на птахів, вони можуть послужити для нас потішаючим нагадуванням про любов і турботу Єгови (Римлян 1:20).
Через особисте вивчення Божого Слова
Однак риси Єгови найбільше відкриваються перед нами під час особистого вивчення Біблії. Біблія неодноразово говорить, що Єгова — Бог «милосердний і ласкавий, нескорий на гнів, многомилостивий» (Вихід 34:6, Хом.; Неемії 9:17; Псалом 86:15). Бажання потішати своїх земних слуг — невід’ємна риса особистості Єгови.
Розгляньмо, наприклад, слова Єгови в Ісаї 66:13: «Як когось його ненька втішає, так вас Я потішу». Єгова наділив матерів саможертовною і вірною любов’ю до дітей. Якщо ви коли-небудь бачили, як матір потішає свою скривджену дитину, то знаєте, що́ Єгова має на увазі, коли обіцяє потішати своїх людей.
У Біблії є багато прикладів такого потішання. Коли пророку Іллі погрожувала смертю зла цариця Єзавель, він втратив мужність і втік, боячися за своє життя. Він був такий пригнічений, що пішов у пустиню, дорогою одного дня, очевидно, не взявши із собою ні води, ні харчів. Іллі було дуже важко, і він сказав Єгові, що він хоче померти (1 Царів 19:1—4). Як Єгова потішив і підбадьорив свого пророка?
Єгова не докоряв Іллі за те, що той злякався й почувався одиноким і нікчемним. Навпаки, пророк чув «тихий лагідний голос» (1 Царів 19:12, Огієнко, 1988). Читаючи 19-й розділ 1 Царів, ви помітите, як Єгова потішив і заспокоїв Іллю та зміцнив його віру. Ця потіха не була поверховою. Вона торкнулася самого розхвильованого серця Іллі й підбадьорила пророка далі продовжувати свою діяльність. (Порівняйте Ісаї 40:1, 2). І через короткий час він вже знову виконував своє призначення.
Ісус Христос теж подібним чином підбадьорює своїх вірних послідовників. До речі, Ісая так пророкував про Месію: «Господь... послав Мене перев’язати зламаних серцем... потішити всіх, хто в жалобі» (Ісаї 61:1—3). Своїм життям Ісус переконливо показав, що ці слова стосуються його (Луки 4:17—21) Якщо ви відчуваєте потребу у потішанні, роздумуйте про те, як лагідно і з якою любов’ю Ісус обходився із знеможеними та нужденними людьми. Уважне вивчення Біблії є великим джерелом потіхи та підбадьорення.
Через збір
У християнському зборі самоцвіти потіхи і підбадьорення виблискують усіма своїми гранями. Апостол Павло під натхненням написав: «Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного» (1 Солунян 5:11). Як же отримати потіху і підбадьорення на зібраннях?
Звичайно, християнські зібрання ми відвідуємо перш за все для того, щоб бути ‘навченими від Бога’ — отримувати повчання про нього і про його діла (Івана 6:45). Такі повчання повинні підбадьорювати і потішати. У Дії 15:32 читаємо: «Юда та Сила... частим словом підбадьорювали та зміцняли братів».
Чи з вами коли-небудь ставалося так, що ви йшли на християнське зібрання пригніченими, а приходили додому, почуваючись набагато ліпше? Можливо, щось сказане у промові, у коментарі чи в молитві торкнулося вашого серця і дало вам необхідну потіху та підбадьорення. Тому не пропускайте християнських зібрань (Євреїв 10:24, 25).
Спілкування з братами і сестрами у служінні та за інших обставин може мати подібний вплив. У єврейській мові кілька дієслів, що означають «зв’язувати», мають також значення зміцняти — очевидний натяк на те, що речі стають міцнішими, коли їх зв’язати. Цей принцип справджується у зборі. Ми отримуємо потіху, підбадьорення, навіть силу, коли спілкуємося одні з одними. І нас пов’язує любов, що є найсильнішими узами (Колосян 3:14).
Деколи нас підбадьорює вірність духовних братів і сестер (1 Солунян 3:7, 8). Інколи любов, яку вони виявляють (Филимона 7). А часом лише близька співпраця, коли ми розмовляємо з іншими про Боже Царство. Якщо ви почуваєтеся слабими і потребуєте підбадьорення для служіння, чому б не домовитися працювати із старшим чи більш досвідченим вісником Царства? Ви, мабуть, знайдете багато радості у такій праці (Екклезіяста 4:9—12; Филип’ян 1:27).
Через «вірного і мудрого раба»
Хто організовує потішаючі заходи, пов’язані з нашим поклонінням? Ісус призначив певний клас людей бути «вірним і мудрим рабом» та роздавати «своєчасно поживу» духовну (Матвія 24:45). У першому столітті н. е. цей орган духовно помазаних християн вже працював. Керівний орган старійшин в Єрусалимі розсилав листи із вказівками і керівництвом для зборів. З яким наслідком? Біблія повідомляє, як збори відреагували на один такий лист: «А перечитавши, раділи з потішення того» (Дії 15:23—31).
Подібним чином у ці тяжкі останні дні вірний і мудрий раб роздає духовну поживу, яка приносить велику потіху та підбадьорення людям Єгови. Чи ви приймаєте цю поживу? Вона міститься у друкованій літературі, яку клас раба робить досяжною по цілому світі. Журнали «Вартова башта» і «Пробудись!», а також книжки, брошури та буклети, опубліковані Товариством Вартової башти, принесли потіху незліченній кількості читачів.
Один роз’їзний наглядач написав: «Більшість наших братів і сестер хочуть поступати правильно, але часто їм доводиться боротися з розчаруванням, страхом і почуттям безсилля перед своєю ситуацією. Статті в наших журналах допомагають багатьом взяти під контроль своє життя та емоції. Завдяки цим статтям старійшини можуть зробити їхнє підбадьорювання істотнішим, не поверховим».
Повністю використовуймо літературу від класу вірного раба. Своєчасні журнали, книжки та інші публікації допоможуть нам знайти потіху у тяжкий час. З іншого боку, якщо ви в стані підбадьорити пригніченого, використовуйте біблійну інформацію у цих журналах. Статті пишуться дуже ретельно, часто після тижнів або місяців старанних пошуків, досліджень і молитов. Поради базуються на Біблії, є перевіреними та правдивими. Дехто вважає дуже корисним перечитати одну-дві відповідні статті з людиною, яка саме почувається спустошеною. Це може принести велику потіху і підбадьорення.
Якщо б ви знайшли дорогоцінні самоцвіти, то чи приховали б їх, чи щедро поділилися б частиною свого багатства з іншими? Поставте собі за мету бути джерелом потіхи і підбадьорення для своїх братів і сестер у зборі. Якщо ви хочете будувати, замість руйнувати, то хваліть, а не критикуйте, говоріть «язиком мудрих», а не пустими словами, що ‘ранять, мов меч’, тоді справді допоможете іншим (Ісаї 50:4, Кул.; Приповістей 12:18, Кул.). І тоді вас самих будуть вважати дорогоцінним самоцвітом — джерелом справжньої потіхи та підбадьорення!
Потіха нужденним
БАГАТО людей висловлюються про те, як певні статті з «Вартової башти» чи «Пробудись!» поглибили їхні взаємини з Єговою. Одна жінка писала: «Прочитавши цю статтю, я відчула, що Єгова з усією своєю силою і величчю є зовсім близько, поруч зі мною. Я відчула, що він є реальною особою». В іншому листі було написано: «Наші серця і розуми так сильно змінилися у ставленні до Єгови, що ми тепер є іншими людьми. Це було так, ніби хтось витер нам окуляри і тепер ми бачимо все дуже чітко».
Деякі пишуть, щоб розповісти, як журнали допомогли їм справитися з конкретною проблемою чи трудністю і тим самим запевнили їх у тому, що Єгова цікавиться ними особисто. Одна читачка так висловила це: «Дуже вдячна, що ви знову показали нам, наскільки Єгова піклується про своїх людей і любить їх». Жінка з Японії, у якої померла дитина, написала про статтю з «Пробудись!» на цю тему наступне: «Боже велике милосердя просто лилося з тих сторінок, і я плакала, не в стані зупинитися. Я поклала ці статті у такому місці, де їх відразу можна побачити, коли я почуваюся нещасною чи одинокою». Інша згорьована жінка писала: «Статті з «Вартових башт», «Пробудись!» і брошура «Коли помирає той, кого ви любите» додали мені сили, необхідної у час смутку».
Біблія є головним джерелом потіхи (Римлян 15:4). Для «Вартової башти» і супровідного журналу «Пробудись!» Біблія залишається найбільшим авторитетом. Власне тому ці журнали приносять потіху і підбадьорення своїм читачам!
Бог потіхи всілякої є також Тим, що молитви вислухує.
|
