Петро, Яків та Іван заснули, коли Ісус молився в Гефсиманському саду. Навіть після того як Ісус сказав їм вищенаведені слова, вони цього не робили (Матв. 26:40, 45). Нам не варто різко осуджувати їх за те, що вони не пильнували. Натомість ми маємо пам’ятати, що в той день вони, напевно, дуже виснажилися. Апостоли готувалися до Пасхи, яку святкували того вечора. Потім Ісус започаткував Господню вечерю (1 Кор. 11:23—25). «Заспівавши хвалебних пісень, [вони] пішли на Оливкову гору». Дорога туди пролягала вузькими вуличками Єрусалима (Матв. 26:30, 36). На той час, очевидно, вже минуло за північ. Замість того щоб осуджувати стомлених апостолів, Ісус сердечно визнав: «Дух бадьорий, але тіло слабке». w13 15.11 1:8, 9
