Безперечно, ми прагнемо виявляти вдячність Єгові за честь бути частиною його народу. Добровільно присвячуючись Богові, ми засвідчуємо, що належимо йому. І ми розуміємо, наскільки мудре це рішення. Ми рішуче відкидаємо зло. І ми любимо та поважаємо наших одновірців, усвідомлюючи, що вони теж належать Єгові (Рим. 12:10). Біблія обіцяє: «Єгова не покине свого народу» (Пс. 94:14). Це надійна гарантія того, що Єгова буде з нами, хоч би які лиха трапилися на нашому шляху. Навіть смерть не зможе відділити нас від любові Єгови (Рим. 8:38, 39). «Чи живемо, чи помираємо, ми належимо Єгові» (Рим. 14:8). Ми з нетерпінням чекаємо часу, коли Єгова поверне до життя всіх своїх відданих друзів (Матв. 22:32). Уже тепер ми маємо багато благословень. Адже, як сказано в Біблії, «щасливий народ, чий Бог — Єгова, народ, який він вибрав собі у власність» (Пс. 33:12). w18.07 26, абз. 18, 19
|
