Незалежність
Визначення. Стан, коли людина не є — або вважає, що не є — залежною від інших, не підлягає їхньому керівництву або впливу. Люди наділені свободою волі і тому мають природне бажання бути в деякій мірі незалежними. Проте якщо зайти задалеко, це бажання може довести до неслухняності і навіть до бунту.
Коли люди відкидають біблійні норми, чи вони дійсно здобувають свободу?
Рим. 6:16, 23: «Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того, кого слухаєтесь,— або гріха на смерть, або послуху на праведність? ...Заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім!»
Гал. 6:7—9: «Не обманюйтеся,— Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне! Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося».
Статева мораль. «Хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла» (1 Кор. 6:18). «Хто чинить перелюб... він знищує душу свою» (Прип. 6:32). (Щодо гомосексуалізму дивіться Римлян 1:24—27). (Недозволені статеві стосунки можуть приносити хвилинне задоволення. Але вони доводять до огидних хвороб, небажаних вагітностей, абортів, ревнощів; люди зазнають докорів сумління, емоційних розладів, і, звичайно ж, їх засуджує Бог, від якого залежить наша надія на майбутнє життя).
Матеріалістичні прагнення. «Ті, хто хоче багатіти, упадають у спокуси та в сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу й загибіль. Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання» (1 Тим. 6:9, 10). «Скажу я душі своїй: «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» Бог же до нього прорік: «Нерозумний,— ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготував?»... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Луки 12:19—21). (Матеріальні речі не приносять тривалого щастя. Намагаючись розбагатіти, люди часто стають нещасливими у сімейному житті, гублять здоров’я і зазнають духовного краху).
Зловживання алкоголем. «В кого «ой», в кого «ай», в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? — У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. Кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка» (Прип. 23:29, 30, 32). (Спочатку може здаватися, що алкоголь допомагає забути проблеми, але він не вирішує їх. Коли людина протверезиться, її проблеми й далі залишаються, а нерідко до них додаються ще й нові. Зловживання алкоголем руйнує в людини почуття самоповаги, її здоров’я, сімейне життя і взаємини з Богом).
Зловживання наркотиками. Дивіться сторінки 206—212, розділ «Наркотики».
Погане товариство. Якби в компанії вам сказали, що знають, як можна отримати багато грошей, не докладаючи труда, чи ви пішли б з тими людьми? «Не ходи ти дорогою з ними, спини ногу свою від їхньої стежки, бо біжать їхні ноги на зло, і поспішають, щоб кров проливати!» (Прип. 1:10—19). Якщо хтось не поклоняється Єгові, але видається дуже хорошою людиною, чи ви вважали б, що він може бути вашим другом? Сихем був сином ханаанського начальника, і в Біблії говориться, що він був «найповажніший у всім домі батька свого», але він «взяв [Діну], і лежав із нею, і збезчестив її» (Бут. 34:1, 2, 19). Чи повинен мати для вас якесь значення той факт, що інші люди не вірять в істини, яких ви навчилися з Божого Слова? «Не дайте себе звести,— товариство лихе псує добрі звичаї!» (1 Кор. 15:33). Що відчував би Єгова, коли б ви вибирали собі за друзів тих, хто не любить його? Один цар Юди вчинив так, і представник Єгови сказав йому: «За це на тобі гнів від Господнього лиця» (2 Хр. 19:1, 2).
Хто спонукав людей вільно приймати власні рішення, не зважаючи на Божі накази?
Бут. 3:1—5: «Змій [якого Сатана використав як своє знаряддя; див. Об’явлення 12:9]... сказав він до жінки: «Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?» І відповіла жінка змієві: «З плодів дерева раю ми можемо їсти, але з плодів дерева, що в середині раю,— Бог сказав: «Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього,— щоб вам не померти». І сказав змій до жінки: «Умерти — не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючі добро й зло».
Який дух керує людиною, коли вона, прагнучи задовольнити власні бажання, ігнорує Божу волю?
Еф. 2:1—3: «[Бог оживив] вас, що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього [цього світу, правителем якого є Сатана], за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші».
Яких проявів незалежності повинні уникати ті особи, які вважають, що служать Богові?
Прип. 16:18: «Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком — бундючність».
Прип. 5:12: «І скажеш: «Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!» (Як показує контекст, такий склад розуму може довести людину до серйозних проблем).
Чис. 16:3: «І зібралися вони на Мойсея та на Аарона [яких Єгова використовував як наглядачів свого народу], та й сказали до них: «Досить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?»
Юди 16: «Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе; вони вихваляють особи для зиску!»
3 Ів. 9: «Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає [«нічого від нас не приймає з повагою», НС]».
Прип. 18:1 (Хом.): «Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради».
Як. 4:13—15: «А ну тепер ви, що говорите: «Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти», ви, що не відаєте, що трапиться взавтра,— яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!... Замість того, щоб вам говорити: «Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те».
Під чий контроль потрапляє людина, коли бажання незалежності спонукує її наслідувати світ поза християнським збором? І як на це дивиться Бог?
1 Ів. 2:15; 5:19: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської». «Ввесь світ лежить у злі [«у владі лукавого», УКУ]».
Як. 4:4: «Хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається».
|
