У 23-му Псалмі Давид згадує те, що мало справжню цінність,— благословення, які на нього щедро зливав його Пастир. Єгова вів Давида «дорогами праведності» і незмінно підтримував його як в добрі часи, так і в погані. Давид розумів, що навіть на «зелених пасовищах» Єгови він не матиме безтурботного життя. Іноді його буде охоплювати відчай,— так ніби він опинятиметься в «долині тіні густої»,— а також в нього з’являтимуться вороги. Але зі своїм Пастирем Єговою Давид не боявся «жодного лиха». Тож з якого погляду Давиду «нічого не бракувало»? З духовного. Його щастя не залежало від матеріальних речей. Давид був задоволений тим, що йому давав Єгова. Найважливішим для Давида було те, що Бог благословляв і захищав його. Слова Давида допомагають нам мати правильний погляд на матеріальні речі. w22.01 3, 4, абз. 5—7
Що
...
Читати далі »
