Багато вірних Божих служителів сказали б те саме про себе, що й апостол Павло. Усі ми зазнаємо́ наслідків успадкованого гріха. Ми щиро прагнемо догоджати Єгові, але про це не завжди свідчать наші вчинки і ми можемо почуватися нещасними. Деякі християни, вчинивши серйозний гріх, навіть думають, що Бог ніколи їх не простить. Усе ж Святе Письмо запевняє нас, що тих, хто шукає сховку в Єгови, не має постійно мучити почуття вини (Пс. 34:22). Після того як Павло сказав, що почувається нещасним, бо не виявляє досконалої слухняності Єгові, він промовив: «Нехай лине подяка Богові через Ісуса Христа, нашого Господа!» (Рим. 7:25). Незважаючи на свою боротьбу з гріхом і на свої колишні проступки, в яких Павло розкаявся, він був упевнений, що Бог через Ісуса простив його. Заплативши викуп, Ісус очищає наше сумління і дає нам внутрішній мир (Євр. 9:13, 14). Як наш Первосвященик, «він спроможний принести цілковите спасіння тим людям, які наближаються до Бога через нього, бо він завжди живий, щоб благати за них» (Євр. 7:24, 25).w17.11 8, абз. 1, 2; 12, абз. 15
|
