Хоча Адам і Єва спочатку мали багато свободи, для них були встановлені межі. Деякі з цих обмежень були для них цілком природними. Наприклад, наші перші прабатьки розуміли, що для того, аби жити, їм необхідно було дихати, їсти, спати і таке інше. Чи вони вважали, що це обмежувало їхню свободу? Ні, адже Єгова подбав, щоб навіть такі звичні справи приносили їм радість і задоволення (Пс. 104:14, 15; Еккл. 3:12, 13). Єгова дав Адаму і Єві конкретний наказ — населяти землю і дбати про неї. Чи цей наказ якось обмежував їхню свободу? Звичайно, що ні. Виконуючи його, люди могли здійснити намір Творця — перетворити всю землю на райський дім, в якому досконалі люди жили б вічно (Пс. 127:3; Ісаї 45:18). Адам і Єва могли насолоджуватися своїм щасливим шлюбом і сімейним життям цілу вічність. w18.04 4, 5, абз. 7, 8
|
