Ваша надія вічно жити на райській землі зростала навіть після того, як ви охрестилися. Це й не дивно, адже ви продовжували поглиблювати свої знання і рости духовно (Євр. 5:13—6:1). Скоріш за все, ви на власному досвіді переконалися в правдивості слів з Римлян 5:2—4. У вашому житті було немало випробувань, але ви витривало їх знесли і відчули Боже схвалення. Завдяки цьому у вас з’явилося ще більше підстав надіятися, що ви отримаєте усе, що він вам пообіцяв. Тепер ваша надія міцна як ніколи. Вона стала невід’ємною частиною вашої особистості і впливає на те, як ви поводитесь з рідними, приймаєте рішення і навіть проводите вільний час. Сказавши, що Боже схвалення приносить надію, апостол Павло додав ще щось дуже важливе. Він запевнив нас, що ця надія обов’язково здійсниться (Рим. 5:13). w23.12 12, 13, абз. 16—19
|
