Чому Павло звернув увагу помазаних християн на те, що небезпечно жити, «керуючись бажаннями плоті»? І чи може подібна небезпека загрожувати сучасним християнам, яких Бог прийняв як своїх друзів і вважає праведними? На жаль, будь-який християнин може почати жити, керуючись бажаннями грішної плоті. Наприклад, Павло писав, що дехто серед братів у Римі був рабом «власних прагнень» — статевого потягу, бажання їсти, пити тощо. Дехто з таких осіб зваблював «довірливих людей» (Рим. 16:17, 18; Філ. 3:18, 19; Юди 4, 8, 12). До того ж пригадайте, що один брат у Коринфі якийсь час жив «з дружиною свого батька» (1 Кор. 5:1). Тож зрозуміло, чому Бог через Павла перестеріг християн про «зосередженість на плотському» (Рим. 8:5, 6). Ця пересторога важлива і сьогодні. w16.12 2:5, 8, 9
|
