Одного разу виноградар ще удосвіта пішов на ринкову площу, аби найняти робітників у свій виноградник. Він запропонував людям, яких знайшов, визначену платню, і вони, погодившись, пішли працювати. Але власник винограднику потребував більше робітників і тому впродовж дня кілька разів повертався на ринкову площу, аби найняти ще робітників. Він запропонував належну плату навіть тим, кого найняв під вечір. А як звечоріло, він зібрав робітників, щоб видати їм платню, і дав усім їм однакову суму незалежно від того, чи вони працювали багато годин, чи лише одну. Побачивши це, робітники, яких було найнято першими, почали нарікати. Виноградар, по суті, відповів їм: «Хіба ви не погодилися на мою платню? Хіба я не маю права заплатити своїм робітникам стільки, скільки хочу? А може, ви заздрите через те, що я виявив щедрість?» (Матв. 20:1—15, прим.). Ісусів приклад нагадує нам про одну з рис Єгови, яка часто згадується в Біблії,— його «незаслужену доброту» (2 Кор. 6:1).w16.07 3:1, 2
|
