Ми маємо бути витривалими не просто якийсь час, а до кінця. Уявіть собі корабель, що тоне. Аби не загинути, пасажири повинні плисти до берега. Той, хто знесилиться, піде на дно — і немає різниці: чи до берега ще далеко, чи усього лиш кілька метрів. Подібно й нам треба бути витривалими аж доти, доки ми не ввійдемо в новий світ. Від цього залежить наше життя. Наслідуймо мислення апостола Павла, який двічі сказав: «Ми не падаємо духом» (2 Кор. 4:16). Ми можемо бути цілковито впевнені, що Єгова допоможе нам виявляти витривалість до кінця. Маймо таку ж впевненість, як у Павла, котрий промовив: «Ми в усьому здобуваємо цілковиту перемогу завдяки тому, хто нас полюбив. Тож я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні уряди, ні теперішнє, ні прийдешнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше створіння не зможуть відділити нас від любові Бога, яку він виявляє через Христа Ісуса, нашого Господа» (Рим. 8:37—39). w16.04 2:17, 18
|
