Іноді ми можемо відчувати потребу поговорити з одновірцем, який нас образив. Але перед цим варто запитати себе: «Чи я повністю розумію ситуацію? (Присл. 18:13). Може, насправді він не хотів мене образити? (Еккл. 7:20). Чи я сам не припускався подібної помилки? (Еккл. 7:21, 22). Якщо я підійду до цього брата, проблема вирішиться чи тільки ускладниться?» Пороздумувавши над цими запитаннями, можливо, ми дійдемо висновку, що виявом любові буде просто забути про образу. Для того, щоб залишатися справжніми послідовниками Ісуса, ми маємо виявляти до братів і сестер саможертовну любов попри їхні недоліки. Цілком можливо, що, побачивши нашу поведінку, якась людина зрозуміє, що це правдива релігія, і приєднається до поклоніння Єгові. Тому продовжуймо любити одне одного, і тоді всі зрозуміють, що ми справжні християни. w23.03 31, абз. 18, 19
|
