Коли ви чуєте слово «повчання», можливо, ви думаєте про покарання, але це слово має набагато ширше значення. У Біблії повчання часто згадується у позитивному світлі, іноді в одному ряду зі знанням, мудрістю, любов’ю і життям (Присл. 1:2—7; 4:11—13). Чому? Тому що повчання від Бога свідчить, що він любить нас і хоче, щоб ми отримали вічне життя (Євр. 12:6). Це повчання може включати в себе покарання, однак воно не має нічого спільного з грубістю або жорстокістю. Тож значення слова «повчання» передусім пов’язане з вихованням, яке, наприклад, дають своїй дитині люблячі батьки. Як члени християнського збору, ми належимо до Божої сім’ї (1 Тим. 3:15). Тому ми поважаємо право Єгови встановлювати для нас норми і з любов’ю повчати нас, коли ми їх порушуємо. Крім того, якщо наші вчинки принесли погані наслідки, його повчання нагадає нам, наскільки важливо слухатися нашого небесного Батька (Гал. 6:7). w18.03 23, абз. 1; 24, абз. 3
|
