Ісус не міг і подумати, що його небесний Батько забезпечуватиме їжею птахів і водночас не буде дбати про основні потреби людей (1 Пет. 5:6, 7). Бог не кластиме нам їжу прямо в рот, але може благословити наші зусилля, щоб ми самі могли виростити те, що нам потрібно, або заробити гроші для забезпечення своїх повсякденних потреб. Якщо буде необхідно, він може спонукати інших поділитися тим, що вони мають. Ісус не згадував про те, що небесні птахи матимуть, де жити, але Єгова наділив їх інстинктами та здатністю будувати собі гнізда і дав їм для цього матеріали. Так само Єгова може допомогти нам знайти відповідне житло для своєї сім’ї. Промовивши слова сьогоднішнього вірша, Ісус, безумовно, знав, що невдовзі віддасть своє життя за людей. (Порівняйте Луки 12:6, 7.) Ісус помер не за небесних птахів, а за нас, щоб ми могли жити вічно (Матв. 20:28). w16.07 1:11—13
|
