Подібно до апостола Павла, помазані духом християни в наш час плекають дорогоцінну надію — отримати «нагороду небесного покликання», яке дає Бог (Філ. 3:14). Вони з нетерпінням чекають часу, коли будуть служити з Ісусом Христом у його небесному Царстві і допомагати йому приводити людство до досконалості (Об’яв. 20:6). Яку ж чудову мету поставив перед ними Бог! Інші вівці мають інакшу надію. Вони з нетерпінням чекають, коли отримають у нагороду вічне життя на землі. Яка ж це чудова перспектива! (2 Пет. 3:13). Щоб допомогти помазаним християнам залишатися вірними і здобути нагороду, Павло настійно радив їм: «Постійно зосереджуйтесь на тому, що вгорі» (Кол. 3:2). Їм потрібно було пам’ятати про дорогоцінну надію — отримати свою небесну спадщину (Кол. 1:4, 5). Безсумнівно, роздуми над благословеннями, які Єгова обіцяє злити на свій народ, допомагають усім Божим служителям зосереджуватися на нагороді (1 Кор. 9:24). w17.11 25, абз. 1, 2
|
