Серед людей в Єрусалимі були деякі греки, що стали прозелітами. Ісус справив на них таке велике враження, що вони попросили Пилипа організувати з ним зустріч. Однак Ісуса чекали важливіші справи, тому він не дозволив нічому розпорошувати його увагу. Безперечно, Ісус не хотів здобути популярність для того, щоб уникнути жертовної смерті від рук Божих ворогів. Тож, пояснивши, що він невдовзі має померти, Ісус сказав Андрію та Пилипу: «Хто дорожить своїм життям, той знищить його, а хто своє життя в цьому світі ненавидить, той збереже його для вічного життя». Ісус не задовольнив цікавості тих греків, а порадив вести саможертовне життя, яке веде він, і промовив слова сьогоднішнього вірша. Пилип, безсумнівно, передав ці заохотливі слова грекам (Ів. 12:20—25). Хоча Ісус не дозволяв, аби щось відвертало його увагу від головної справи — проповідування доброї новини, він не завжди думав лише про свою працю. w15 15.10 3:13, 14
|
