Йосип став жертвою кричущої несправедливості. Спочатку, коли Йосипу було близько 17 років, рідні брати продали його в рабство. Потім його фальшиво звинуватили у спробі зґвалтувати дружину його пана і кинули до в’язниці, закувавши у ланцюги (Бут. 39:11—20; Пс. 105:17, 18). Здавалося, що за свої праведні вчинки він отримав не благословення, а покарання. Однак через 13 років все дуже швидко змінилося. Йосипа звільнили з в’язниці, і в Єгипті він став другим після фараона (Бут. 41:14, 37—43; Дії 7:9, 10). Чи Йосип озлобився через несправедливість, з якою зіткнувся? Чи втратив він довіру до свого Бога Єгови? Ні. Що допомагало Йосипу терпеливо чекати? Його віра в Єгову. Він бачив, що справами керував Єгова. Це видно зі слів Йосипа, з якими він звернувся до своїх братів: «Ви хотіли завдати мені кривди, але Бог задумав обернути все на добро і багатьом врятувати життя, що він і робить сьогодні» (Бут. 50:19, 20). Отже, Йосип усвідомив, що варто було чекати. w17.084, абз. 6; 6, абз. 12, 13
|
