Нам варто запитати себе: «Чи я роблю так само? Чи я роблю те, що зробив співчутливий самарянин?» (Луки 10:30—35). «Чи я можу ще в більшій мірі виявляти милосердя і робити добро тим, хто страждає? Приміром, чи можу я запропонувати практичну допомогу літнім одновірцям, вдовам і духовним сиротам? Чи можу я виявляти ініціативу в тому, щоб “втішати пригнічених”?» (1 Фес. 5:14; Як. 1:27). Якщо ми милосердні до інших, то виявляємо щедрість і в результаті почуваємося щасливими. До того ж ми знаємо, що так ми догоджаємо Єгові (Дії 20:35; Євр. 13:16). Про людей, які виявляють милосердя, цар Давид написав: «Єгова охоронятиме таку людину і збереже їй життя. Щасливою назвуть її на землі» (Пс. 41:1, 2). Виявляючи милосердя до інших, ми на собі відчуємо милосердя Єгови, яке у свою чергу веде до вічного щастя (Як. 2:13). w18.09 19, 20, абз. 11, 12
|
