Почуття Іллі були справжніми. Полишений на самоті, він роздумував над тим, що його служіння пророком було даремним. Цей пророк, по суті, перевірив себе відповідно до власних норм і вирішив, що він невдаха, нічого не вартий в очах Єгови та людей. Але Всемогутній дивився на Іллю інакше. Ілля залишався цінним для Єгови, і він вжив необхідних заходів, щоб запевнити його в цьому. Бог послав ангела, щоб зміцнити свого пророка. Єгова також подбав про їжу та воду, аби підтримати Іллю під час 40-денної подорожі на південь, до гори Хорив. Крім того, Бог лагідно виправив хибний погляд Іллі, який вважав, що жоден ізраїльтянин не залишився вірним Йому. Варто зазначити, що Єгова дав Іллі нове завдання, яке той прийняв. Завдяки допомозі Бога Ілля з новими силами знову взявся за своє служіння пророком (1 Цар. 19:5—8, 15—19). w14 15.3 2:12, 14, 15
