Як ми покажемо, що дотримуємось своєї обітниці присвячення? Наша непохитність під час випробувань — і великих, і незначних — має засвідчувати, що ми серйозно ставимось до своєї обіцянки щодня нести хвалу Єгові (Пс. 61:8). Наприклад, хтось на роботі чи в школі фліртує з нами. Чи ми будемо відкидати такі знаки уваги, доводячи, що дороги Єгови приємні для нас? (Присл. 23:26). А що, коли ми живемо в розділеній сім’ї? Чи ми просимо Єгову, щоб він допоміг нам виявляти християнські риси, навіть якщо інші довкола нас цього не роблять? Чи кожного дня ми звертаємось в молитві до нашого люблячого небесного Батька і дякуємо йому за можливість жити під його правлінням і за його любов до нас? Чи ми щодня відводимо час для читання Біблії? По суті, ми обіцяли це робити. У цьому виявляється наша слухняність. Якщо ми поклоняємося Єгові від усього серця, то доводимо, що любимо його і що справді присвятилися йому. Наше поклоніння — це спосіб життя, а не просто формальність. w17.10 23, абз. 11, 12
|
