Боже ім’я
ЄГОВА — це ім’я Всевладного Господа цілого всесвіту. Він сам обрав собі це ім’я. Тетраграма (так називаються чотири єврейські приголосні, з яких складається Боже ім’я) з’являється в єврейському тексті Біблії близько 7000 разів — значно частіше, ніж будь-який описовий титул Бога. Боже ім’я не є звичайним іменем. Воно відрізняє правдивого Бога від усіх інших богів, у тому числі вигаданих людьми. Це ім’я мають знати, шанувати й освячувати всі розумні створіння.
[Ілюстрація]
Різні стилі написання Божого імені давньою єврейською мовою
Ім’я Єгова належить Творцю неба і землі (Бт 2:4), Богові і Батькові Ісуса Христа (Мт 4:10; Ів 20:17). Воно належить тому, хто обіцяє створити «нові небеса і нову землю, на яких перебуватиме праведність» (2Пт 3:13; Іс 65:17, 25).
А втім, хоч як це дивно, у багатьох перекладах Біблії Боже ім’я не вживається жодного разу. Чому? Серед євреїв поширився забобон, згідно з яким це ім’я не можна вимовляти. Внаслідок цього євреї перестали використовувати Боже ім’я в усній формі, а згодом його усунули з грецьких рукописів Святого Письма. Пізніше в більшості перекладів Біблії Боже ім’я повністю замінили такими титулами, як «Господь» і «Бог». Цікаво, що таке сталося лише з іменем Єгова — найвизначнішим іменем, згаданим у Біблії. Жодне інше біблійне ім’я не зазнало таких змін.
Однак усім людям вкрай важливо знати Боже ім’я (Рм 10:13). Це означає не лише знати, як воно звучить. Потрібно знати особу, яка носить це ім’я, і жити згідно з намірами, пов’язаними з цим іменем. Усі, хто поклоняється правдивому Богові, мають обов’язок розповідати іншим про його ім’я, як це робив Ісус (Ів 17:6, 26). Єгова пообіцяв благословляти тих, хто знає, вживає і прославляє його величне ім’я (Пс 91:14).
[Ілюстрації]
Самовільні зміни в Біблії. Як показано на ілюстрації, єврейський рукопис (Алеппський кодекс; ліворуч) містить Боже ім’я в Пв 32:3, 6. Грецький переклад (Септуагінта, папірус Фуада 266; посередині) того самого уривка теж містить Боже ім’я, написане єврейськими літерами. Однак в Александрійському кодексі (праворуч), який датується V ст. н. е., в цих віршах Божого імені немає. Воно було усунено. Його не передали грецьким еквівалентом, а замінили скороченою формою грецького слова Кı́ріос (Господь)
Небіблійні джерела свідчать, що в стародавні часи Боже ім’я вживалось у повсякденній мові
[Ілюстрація]
Моавітський камінь (X ст. до н. е.) показує, що навіть язичницькі народи, які жили поблизу Ізраїля, знали ім’я Єгова. Тетраграму видно у 18-му рядку
[Ілюстрація]
На фрагменті глиняного посуду з юдейського міста Арад був написаний лист, датований, очевидно, VII ст. до н. е. Цей лист починається так: «Моєму пану Еліашіву: Нехай Єгова просить про твій мир», а закінчується словами: «Він живе в домі Єгови»
[Ілюстрація]
У Лахіському листі II, який вчені датують VII ст. до н. е., ім’я Єгова у вигляді тетраграми вживається двічі
[Ілюстрація]
Гробниця, знайдена в 1961 р. приблизно за 35 км на південний захід від Єрусалима. У ній міститься настінний напис, який датують VIII ст. до н. е.: «Єгова є Богом усієї землі»
Фрагменти раннього грецького рукопису, в яких Боже ім’я вживається у вигляді тетраграми — чотирьох єврейських літер
[Ілюстрації]
У цих папірусних фрагментах грецької Септуагінти (папірус Фуада 266; I ст. до н. е.) з уривками Повторення Закону можна побачити тетраграму. Вона вживається і в деяких копіях Септуагінти, зроблених упродовж кількох наступних століть. Ісус Христос і його учні мали можливість користуватися не лише єврейським текстом Писань, але й грецькою Септуагінтою; в текстах обома мовами вживалось Боже ім’я. Тому немає сумніву, що письменники Грецьких Писань вживали це ім’я, особливо коли цитували уривки з Єврейських Писань, в яких містилась тетраграма
|
