Раніше апостол Петро мав звичку спілкуватися тільки з юдеями. Але після того як Бог чітко показав, що християни повинні бути безсторонніми, Петро проповідував римському воїну Корнилію (Дії 10:28, 35). Тож Петро почав їсти і спілкуватися з одновірцями з інших народів. Але через кілька років в Антіохії Петро перестав їсти з християнами, які не були юдеями (Гал. 2:11—14). Павло докорив Петру, і той, очевидно, прийняв докір. Коли Петро писав свого першого листа християнам з євреїв та з інших народів у Малій Азії, він з теплотою говорив про усе братство (1 Пет. 1:1; 2:17). Безперечно, на прикладі Ісуса апостоли вчилися любити «всіляких людей» (Ів. 12:32; 1 Тим. 4:10). Вони змінили своє мислення, хоча для цього необхідний був час. Одягаючись у «нову особистість», перші християни почали розуміти, що всі люди є рівними в очах Бога (Кол. 3:10, 11). w18.06 11, абз. 15, 16
|
