У відповідь з неба пролунав голос Ісусового Батька: «Я прославив і знову прославлю». Ісус тривожився, адже на ньому лежала велика відповідальність — він мав залишитися вірним Єгові. Ісус знав, що зазнає жорстокого бичування і жахливої смерті (Матв. 26:38). Найважливішим для Ісуса було прославити ім’я свого Батька. Ісуса звинуватили в богозневазі, і він непокоївся, що його смерть стягне докір на Бога. Подібно до Ісуса, ми теж можемо непокоїтися, що на ім’я Єгови стягується докір. Скажімо, з нами, як колись з Ісусом, поводяться несправедливо. Або ж ми можемо перейматися неправдивими історіями, які про нас поширюють противники. Можливо, ми думаємо про те, що ці історії стягують докір на ім’я Єгови. Тоді слова Єгови дуже потішають нас. Єгова неодмінно прославить своє ім’я (Пс. 94:22, 23; Ісаї 65:17). w19.03 11, 12, абз. 14—16
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 10 нісана)Марка 11:12—19
|
