Єгова попросив Авраама принести в жертву власного сина, Ісака. Лише уяви, які болючі почуття переповнювали Авраама. Все ж він вирішив послухатися. Ми пам’ятаємо, що в останній момент Єгова його зупинив. Але цей випадок показав, що́ Єгова збирався зробити в майбутньому — принести в жертву свого улюбленого Сина. Як же сильно Бог нас любить! (Бут. 22:1—18). Через кілька століть Єгова дав ізраїльському народу Закон, згідно з яким задля прощення гріхів потрібно було приносити різні жертви (Лев. 4:27—29; 17:11). Вони служили прообразом більшої жертви, яка мала раз і назавжди звільнити людство від гріха. Під Божим натхненням пророки пояснювали, що обіцяне потомство (ним став особливий Син Бога) зазна́є страждань і помре, щоб врятувати людей, у тому числі тебе, від гріха і смерті (Ісаї 53:1—12). w24.08 4, абз. 7, 8
