Ми знаємо, що наш Бог «милосердний і співчутливий, негнівливий, сповнений відданої любові та у всьому правдивий» (Вих. 34:6). Єгова любить справедливість (Ісаї 61:8). Йому дуже боляче бачити наші страждання, і він з нетерпінням чекає часу, коли покладе їм край (Єрем. 29:11). Яка дивовижна перспектива! Не дивно, що ми так сильно любимо Єгову. А ще ми любимо правду, адже вона сповнює наше життя надією на чудове майбутнє. Так само як якір допомагає втримати корабель на місці, наша надія допомагає нам залишатись непохитними перед лицем життєвих бур. У сьогоднішньому вірші йдеться про надію на небесне життя, яку мають помазані християни. Але слова апостола Павла стосуються і тих християн, які сподіваються жити вічно на райській землі (Ів. 3:16). Без сумніву, ця надія наповнює наше життя змістом. w22.08 14, 15, абз. 3—5
