Нам не можна задовольнятися лише своїми колишніми досягненнями у служінні Єгові. Навіть якщо зараз у нас немає таких можливостей, як раніше, ми все одно повинні бути «зайнятими в Господній праці» і залишатися духовно активними до самого кінця (1 Кор. 15:58; Матв. 24:13; Марка 13:33). Будьмо ревні і вкладаймо в служіння все своє серце. Звертаючись до збору в Лаодикії, Ісус сказав: «Ти просто теплий — ні гарячий, ні холодний». Члени лаодикійського збору були байдужими до служіння, тому Ісус назвав їх нещасними і жалюгідними. Їм треба було служити Єгові з ревністю (Об’яв. 3:16, 17, 19). А як щодо нас? Якщо ми помічаємо, що наша ревність у служінні згасає, нам треба розвивати вдячність за духовні багатства, які ми маємо (Об’яв. 3:18). Не дозвольмо бажанню зробити своє життя комфортним витіснити духовні справи на другий план. w22.05 3, абз. 7, 8
