Ті, хто прощає, самі будуть прощені. Такий висновок можна зробити з того, що Єгова свого часу сказав Йову. Цьому вірному чоловікові було дуже боляче вислуховувати звинувачення Еліфаза, Білдада і Цофара. Все ж Єгова наказав Йову помолитися за них. І тільки після того, як він це зробив, Єгова його щедро поблагословив (Йова 42:8—10). Ті, хто затаює образу, шкодять самі собі. Єгова не хоче, щоб нас гнітило почуття образи (Еф. 4:31, 32). Він закликає нас: «Відкинь гнів і полиш лють» (Пс. 37:8). Це дуже мудра порада. Образа може зашкодити нашому фізичному та емоційному здоров’ю (Присл. 14:30). Виношувати образу на кривдника — це все одно, що пити отруту і сподіватися, що вона зашкодить не нам, а йому. Тому можна сказати, що коли ми пробачаємо, то робимо добро собі. До нас повертається внутрішній мир, і ми можемо далі спокійно служити Єгові. w22.06 10, абз. 9, 10
|
Єгова є нашим Творцем, і він знає про нас усе. Лише уявіть, він знає кожнісіньку людину на землі до найменших подробиць! (Пс. 139:15—17). Йому добре відомо, що багато недоліків ми успадкували від батьків. Він знає все, що з нами відбувалося в минулому, і який слід це лишило на нашому характері. Єгова бере це до уваги, коли ми помиляємося, і поводиться з нами милосердно (Пс. 78:39; 103:13, 14). Єгова на ділі довів, що має велике бажання прощати людям гріхи. Він розуміє, що через проступок першого чоловіка Адама всі ми перебуваємо під прокляттям гріха і смерті (Рим. 5:12). Нікому з нас не під силу звільнити від цього прокляття ні себе, ні когось іншого (Пс. 49:7—9). Але це під силу Єгові, і він подбав, щоб ми мали можливість звільнитися. Як видно з Івана 3:16, Єгова з великої любові і співчуття послав на землю свого єдинородного Сина, аби той помер заради нас (Матв. 20:28; Рим. 5:19). w22.06 3, абз. 5, 6
| |
