Коли в нашому житті виникають проблеми, дбайливі старійшини завжди готові нас вислухати і потішити. А коли нам потрібна допомога з біблійним вивченням, то ми завжди можемо запросити на нього досвідченого піонера, який потім дасть нам практичні поради. Всі ці брати і сестри почуваються дуже щасливими, коли допомагають нам, а ми дуже вдячні за їхню підтримку. Якщо ми хочемо відчути таке ж щастя, як вони, то теж будемо допомагати іншим. Якщо ви хочете розширити своє служіння і робити більше для одновірців, то як вам досягти цієї мети? Пам’ятайте, що ціль не має бути надто загальною. Наприклад, ви вирішили, що хочете робити більше в зборі. Але це дуже розмите формулювання. Незрозуміло, що саме вам треба робити і по чому визначити, чи досягли ви своєї мети. Як бачимо, ціль має бути конкретною і чіткою. Можна навіть її записати і скласти покроковий план її досягнення. w22.04 25, абз. 12, 13
|
Запитайте себе: «Як я реагую на виправлення? Відразу визнаю провину чи виправдовуюсь? А може, перекладаю вину на інших?» Читаючи біблійні розповіді про вірних служителів Бога, роздумуйте про те, які хороші риси вони виявляли, і запитуйте себе, у чому ви можете їх наслідувати. Сьогодні поряд з нами служить безліч братів і сестер різного віку, від яких ми теж можемо багато чого навчитися. Можливо, у вашому зборі є хтось, хто витривало зносить випробування: тиск однолітків, протидію з боку сім’ї чи проблеми зі здоров’ям. Подумайте, які риси цього брата або сестри ви хотіли б наслідувати. Спостерігаючи, як одновірці долають свої труднощі, ми вчимося долати свої. Ми дуже раді, що маємо стільки живих прикладів непохитної віри (Євр. 13:7). w22.04 13, абз. 13, 14
|
Пророк Даниїл отримав видіння, з яких чітко видно, що Єгова вищий за будь-яких правителів. Спершу Даниїл побачив чотирьох величезних звірів, які символізували світові імперії: Вавилон, Мідо-Персію, Грецію і Рим разом з його наступником — Англо-Американським союзом (Дан. 7:1—3, 17). Крім того, Даниїл побачив Бога Єгову, який сидів на небесному престолі (Дан. 7:9, 10). Пророку було показано, як Бог забирає владу в усіх людських правителів і віддає її більш достойним і більш могутнім правителям. Кому? «Комусь подібному на сина людського»,— Ісусу Христу; а також «святим Всевишнього» — 144 000 помазанців, які будуть правити «повік-віків» (Дан. 7:13, 14, 18). Тож тільки Єгова може по праву носити титул «Всевишній». Те, що Даниїл побачив у видінні, узгоджується з істиною, яку він записав перед тим. У його книзі сказано, що небесний Бог «скидає і ставить царів» (Дан. 2:19—
...
Читати далі »
|
Приблизно 13 років у житті Йосипа тривав період важких випробувань. Чи Йосип засумнівався в любові Єгови? Чи подумав, що Бог покинув його напризволяще? Ні, Йосип не озлобився. Він завжди залишався спокійним і тверезо оцінював свою ситуацію. Коли в Йосипа з’явилась можливість помститися своїм братам, він цього не зробив. Навпаки, він простив їх і поставився до них з любов’ю (Бут. 45:4, 5). Навряд чи він би зробив це, якби дозволив образі затьмарити його розум. Йосип не зациклювався на своїх проблемах, а старався дивитися на справи ширше і помічати руку Єгови у своєму житті (Бут. 50:19—21). Чого це нас вчить? Якщо з нами погано повелися, не треба ображатися на Єгову і відразу думати, що він нас покинув. Натомість намагаймося помічати, як він підтримує нас у цей нелегкий час, і покриваймо недосконалості інших любов’ю. w22.11 21, абз. 4
|
У 455 році до н. е. намісник Неемія відбудував мури Єрусалима і після цього почав шукати надійних чоловіків, які би добре дбали про місто. Серед інших він вибрав наглядача Фортеці Хананію. У Біблії сказано, що Хананія «був дуже надійний і боявся правдивого Бога більше, ніж багато інших» (Неем. 7:2). Цей чоловік серйозно ставився до кожного завдання, яке йому доручали, тому що любив Єгову і боявся його засмутити. Це чудовий приклад для нас. Згадаймо також Тихика — близького друга апостола Павла. Павло багато в чому покладався на Тихика і відгукувався про нього як про «вірного служителя Господа» (Еф. 6:21, 22). Павло довіряв своєму другові і знав, що той не лише доставить листи до братів в Ефесі та Колоссах, але й підбадьорить та потішить їх. Тихик нагадує нам вірних, надійних чоловіків, які дбають про наші духовні потреби сьогодні (Кол. 4:7—9). w22.09 9, 10, абз. 5, 6
|
Щоб не повторити помилки Адама і Єви, нам необхідно більше дізнаватися про Єгову, роздумувати про його риси і намагатися зрозуміти його спосіб мислення. Тоді наша любов до Єгови стане ще сильнішою. Ось як це видно з прикладу Авраама. Він дуже любив Бога. Навіть коли йому було важко погодитися з Божими рішеннями, Авраам не бунтувався. Натомість він намагався ліпше зрозуміти мислення Єгови. Наприклад, коли Єгова сказав Аврааму, що збирається знищити Содом і Гоморру, той спочатку злякався, що «Суддя всієї землі» разом з неправедними погубить і праведних. Аврааму це здавалося неможливим, тож він з повагою поставив Єгові декілька запитань. І Бог спокійно на них відповів. Зрештою Авраам усвідомив, що Єгова бачить серце кожної людини і карає тільки тих, хто цього заслуговує (Бут. 18:20—32). w22.08 28, абз. 9, 10
|
Коли Ісус помер, його учні дуже сумували. Вони втратили близького друга, а всі їхні сподівання, здавалося, залишилися невиправданими (Луки 24:17—21). Але після свого воскресіння Ісус допоміг їм зрозуміти, яку саме роль він відіграє у виконанні біблійних пророцтв. Також він дав їм важливе завдання (Луки 24:26, 27, 45—48). Коли Ісус вознісся на небо, від смутку учнів уже не було жодного сліду. Вони були щасливі, що їхній Пан живий і що він допомагатиме їм виконувати їхнє нове доручення. Радість переповнювала їхнє серце, і вони безперестанку вихваляли Бога (Луки 24:52, 53; Дії 5:42). Так само як Ісусові учні, ми хочемо ставити справи Царства на перше місце в житті. Звичайно, служіння Єгові вимагає постійних зусиль, але він обіцяє щедро їх благословляти (Присл. 10:22). w23.01 30, 31, абз. 15, 16
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 16 нісана) Марка 16:2—8
| |
