Апостол Павло мав позитивний погляд на братів і сестер. Він розумів: те, що людина зробила щось погане, не означає, що вона сама погана. Павло любив одновірців і зосереджувався на їхніх хороших рисах. Коли якийсь брат або сестра оступалися, Павло вважав, що вони хочуть поводитись правильно, просто їм потрібна допомога. Розгляньмо, як Павло повівся, коли в філіппійському зборі виникло непорозуміння між двома сестрами, Еводією і Синтихією (Філ. 4:1—3). Павло не був з ними різким і не поспішав їх засуджувати, а зосередився на їхніх хороших рисах. Ці сестри вже не один рік вірно виконували своє служіння. Він знав, що Єгова дуже їх любить. Павло був доброї думки про Еводію та Синтихію. Він не сумнівався, що вони зможуть відновити дружбу між собою, тому закли́кав їх примиритися. Завдяки позитивному мисленню Павло не втратив радості і зберіг хороші стосунки з вісниками тамтешнього збору. w22.03 30, абз. 16—18
...
Читати далі »
