Декотрі помазанці можуть думати, що вони недостойні цієї надзвичайної честі. Однак вони не мають навіть найменших сумнівів у тому, що їх вибрав Єгова. Коли вони роздумують про свою надію, їхні серця переповнюються радістю і вдячністю (1 Пет. 1:3, 4). Чи це означає, що помазанці хочуть померти? Апостол Павло дає відповідь на це запитання. Порівнявши їхні тіла до намету, він сказав: «Перебуваючи в теперішньому наметі, ми стогнемо під тягарем. Це не означає, що ми хочемо скинути з себе цей намет. Ми просто прагнемо одягнути інший, аби смертне було поглинуте життям» (2 Кор. 5:4). Помазані християни не втратили інтересу до життя і не хочуть, щоб воно чимшвидше закінчилось. Навпаки, вони насолод
...
Читати далі »
