У П’ятидесятницю 33 року н. е. тисячі євреїв і прозелітів були помазані святим духом. З того часу ці нові християни були «родом вибраним, священством царським, народом святим, людьми, які стали особливою власністю» (1 Пет. 2:9, 10). Апостоли ретельно наглядали за зборами Божого народу доти, доки жили. Але пізніше, особливо після смерті апостолів, постали чоловіки, які перекручували правду, «щоб потягти за собою учнів» (2 Фес. 2:6—8). Багато з тих чоловіків мали відповідальне становище в зборі, служачи наглядачами, а потім «єпископами». Почав формуватися клас духівництва, хоча Ісус сказав своїм послідовникам: «Усі ж ви — брати» (
...
Читати далі »
