1—3. а) Як Єгова ставиться до зла, як видно з Псалма 5:4—6? б) Чому можна сказати, що сексуальна наруга над дітьми суперечить «закону Христа»?
БОГ ЄГОВА ненавидить усяке зло. (Прочитайте Псалом 5:4—6.) Як же він, мабуть, ненавидить статеве розбещення дітей! Це особливо огидний злочин! Наслідуючи Єгову, ми як його Свідки відчуваємо огиду до статевого розбещення дітей і не терпимо його в християнському зборі (Рим. 12:9; Євр. 12:15, 16).
2 Будь-яка наруга над дітьми повністю суперечить «закону Христа» (Гал. 6:2). Чому так можна сказати? Як ми дізналися з попередньої статті, закон Христа — тобто все, чого Ісус навчав як словом, так і власним прикладом,— ґрунтується на любові і заохочує до справедливості. Керуючись цим законом, правдиві християни поводяться з дітьми так, щоб вони почувалися безпечно і бачили, що їх щиро люблять. А якщо говорити про статеве розбещення дітей, то це вияв егоїзму й несправедливості, зіткнувшись з яким, дитина почувається незахищеною і нелюбимою.
3 На жаль, статеве розбещення дітей — це серйозна всесвітня проблема і правдиві християни не захищені від неї. Чому? Тому що у світі повно «лихих людей і обманщиків», і дехто з них намагається проникнути в збір (2 Тим. 3:13). Крім того, декотрі особи, які заявляли, що належать до збору, пішли на поводі збочених плотських бажань і вдалися до статевого розбещення дітей. Тож ми обговоримо, чому статеве розбещення дітей є настільки тяжким гріхом. Потім ми дізнаємося, як старійшини розглядають випадки серйозного порушення біблійних норм, у тому числі випадки статевого розбещення дітей, і як батьки можуть захистити своїх дітей*.
ТЯЖКИЙ ГРІХ
4, 5. Чому статеве розбещення дітей є гріхом проти жертви?
4 Статеве розбещення дітей має серйозні наслідки. Воно позначається як на жертвах, так і на тих, хто їх любить,— на членах сім’ї та на одновірцях. Статеве розбещення дітей — це тяжкий гріх.
5 Гріх проти жертви*. Цей гріх завдає болю і страждань. Як ми побачимо в наступній статті, саме це робить розбещувач дитини — він завдає їй невимовного болю і глибоких душевних ран. Він руйнує довіру дитини і позбавляє її почуття безпеки. Дітей потрібно захищати від такого страшного злочину, а ті, хто став його жертвою, потребують потіхи й допомоги (1 Фес. 5:14).
6, 7. Чому статеве розбещення дітей є гріхом проти збору і проти світської влади?
6 Гріх проти збору. Коли хтось у зборі винний у статевому розбещенні дітей, він заплямовує репутацію збору (Матв. 5:16; 1 Пет. 2:12). Як же це несправедливо щодо мільйонів вірних християн, які продовжують «наполегливо боротися за віру»! (Юди 3). Ми не потерпимо, щоб серед нас були особи, які нерозкаяно чинять зло і вкривають ганьбою добре ім’я збору.
7 Гріх проти світської влади. Християни мають підкорятися «тим, хто посідає вищу владу» (Рим. 13:1). Ми засвідчуємо своє підкорення, ставлячись з належною повагою до законів держави. Якщо хтось у зборі порушує кримінальний закон, наприклад розбещує дитину, він грішить проти світської влади. (Порівняйте Дії 25:8.) Хоча старійшини не вповноважені забезпечувати виконання державних законів, вони не покривають розбещувача дітей і не захищають його від кримінальної відповідальності за його вчинки (Рим. 13:4). Грішник пожинає те, що сіє (Гал. 6:7).
8. Як Єгова ставиться до гріхів, учинених проти людей?
8 Насамперед гріх проти Бога (Пс. 51:4). Якщо людина грішить проти іншої людини, вона також грішить проти Єгови. Розгляньмо приклад з Закону, який Бог дав ізраїльтянам. У Законі говорилось, що чоловік, який вкрав щось або обібрав свого ближнього, був «невірним Єгові» (Лев. 6:2—4). Тож, коли хтось у зборі розбещує дитину, він «краде» в дитини почуття безпеки і стає невірним Богу. Розбещувач стягує ганьбу на ім’я Єгови. Тому ми повинні усвідомлювати, що статеве розбещення дітей — це серйозний гріх проти Бога, і цей гріх заслуговує суворого осуду.
9. Який біблійний матеріал публікувала організація Єгови упродовж багатьох років і для чого?
9 Упродовж багатьох років організація Єгови не раз публікувала біблійний матеріал, який стосувався проблеми статевого розбещення дітей. Приміром, у журналах «Вартова башта» і «Пробудись!» обговорювалось, як тим, хто став жертвою сексуальної наруги, загоїти свої душевні рани, як інші можуть допомагати їм та підбадьорювати їх і як батьки можуть захистити своїх дітей. Старійшини отримують детальне навчання на основі Біблії щодо того, як розглядати справи, пов’язані зі статевим розбещенням дітей. Організація регулярно переглядає вказівки стосовно розгляду справ, пов’язаних з таким гріхом. Для чого? Щоб впевнитися в тому, що старійшини розглядають ці справи відповідно до закону Христа.
РОЗГЛЯД ВИПАДКІВ СЕРЙОЗНОГО ПОРУШЕННЯ БІБЛІЙНИХ НОРМ
10—12. а) Про що пам’ятають старійшини, коли розглядають справи, пов’язані з серйозним гріхом, і які цілі стоять перед ними? б) Що намагаються робити старійшини, згідно з Якова 5:14, 15?
10 Коли старійшини розглядають справи, пов’язані з серйозним гріхом, вони пам’ятають, що, згідно з законом Христа, мають ставитися до отари з любов’ю і робити те, що правильне й справедливе в Божих очах. Тож, коли старійшини дізнаються про серйозний гріх, перед ними стоїть кілька цілей. Головним для них є дбати про освячення Божого імені (Лев. 22:31, 32; Матв. 6:9). Крім того, старійшини щиро турбуються про духовний добробут братів і сестер у зборі та хочуть допомагати кожному, хто став жертвою серйозного гріха.
11 У випадку, коли грішник належить до збору, старійшини намагаються, якщо можливо, допомогти йому відновити стосунки з Єговою. (Прочитайте Якова 5:14, 15.) Християнин, який піддається неправильному бажанню і вчиняє серйозний гріх, є духовно хворим. Це означає, що він більше не має хороших стосунків з Єговою*. У певному розумінні старійшин можна порівняти до лікарів. Вони стараються вилікувати «хворого», тобто грішника. Їхні поради з Біблії можуть допомогти йому відновити свої стосунки з Богом. Але це можливо, тільки якщо він щиро кається (Дії 3:19; 2 Кор. 2:5—10).
12 Безсумнівно, на старійшинах лежить серйозна відповідальність. Вони щиро дбають про отару, яку їм доручив Бог (1 Пет. 5:1—3). Вони хочуть, щоб їхні одновірці почувалися в зборі безпечно. Тому старійшини діють негайно, коли дізнаються про серйозне порушення біблійних норм, у тому числі про випадки статевого розбещення дітей. Розгляньмо запитання на початку абзаців 13, 15 і 17.
13, 14. Чи старійшини виконують норми законодавства, які вимагають повідомляти про можливі факти статевого розбещення дітей? Поясніть.
13 Чи старійшини виконують норми законодавства, які вимагають повідомляти органам влади про можливі факти статевого розбещення дітей? Так. У місцевостях, де такі закони існують, старійшини намагаються виконувати норми законодавства, які зобов’язують повідомляти про можливі факти статевого розбещення дітей (Рим. 13:1). Ці закони не суперечать Божим законам (Дії 5:28, 29). Тому, коли старійшини дізнаю́ться про такі звинувачення, вони відразу шукають керівництва, щоб діяти відповідно до законодавства.
14 Старійшини запевняють тих, хто став жертвою розбещення, їхніх батьків та інших, кому відомо про цю справу, що вони мають право звернутися із заявою про розбещення до органів влади. А що, коли у розбещенні звинувачено особу, яка належить до збору, і ця справа набуде широкого розголосу серед громадськості? Чи має християнин, який повідомив про цю справу, вважати, що він стягнув ганьбу на Боже ім’я? Ні. Ганьбу на Боже ім’я стягує розбещувач.
15, 16. а) Чому, згідно з 1 Тимофія 5:19, старійшини створюють судовий комітет лише тоді, коли є принаймні два свідки? б) Що роблять старійшини, коли дізнаю́ться, що когось у зборі звинувачено в розбещенні дітей?
15 Чому старійшини збору створюють судовий комітет лише тоді, коли є принаймні два свідки? Цього вимагають високі норми справедливості, викладені в Біблії. Якщо людина не зізнає́ться у гріху, потрібні два свідки, які б підтвердили звинувачення. Лише в такому разі старійшини можуть створити судовий комітет (Повт. 19:15; Матв. 18:16; прочитайте 1 Тимофія 5:19). Чи це означає, що і для того, щоб повідомити органам влади про можливі факти розбещення, необхідні два свідки? Ні. Ця вимога не стосується того, чи старійшини або хтось інший повідомлятимуть органи влади про можливий злочин.
16 Коли старійшини дізнаю́ться, що когось у зборі звинувачено в розбещенні дітей, вони намагаються виконати всі норми законодавства, які зобов’язують повідомляти про це органам влади. Після цього вони досліджують справу на підставі Біблії. Якщо особа заперечує звинувачення, старійшини вислуховують доводи свідків. Якщо принаймні дві людини — той, хто висуває звинувачення, і ще хтось, хто може засвідчити цей чи інший випадок статевого розбещення дітей звинуваченим,— підтверджують звинувачення, створюється судовий комітет*. Відсутність другого свідка не означає, що той, хто висуває звинувачення, говорить неправду. Навіть якщо звинувачення не підтверджене двома свідками, старійшини розуміють, що міг бути скоєний серйозний гріх, який завдав комусь сильного болю. Старійшини потішають і підтримують усіх, кому, можливо, було завдано болю. Крім того, старійшини виявляють пильність, щоб захистити збір від потенційної небезпеки з боку того, кого звинуватили в розбещенні дітей (Дії 20:28).
17, 18. Поясніть, яку роль виконує судовий комітет.
17 Яку роль виконує судовий комітет? Слово «судовий» не вказує на те, що старійшини судять, встановлюючи, чи має розбещувач бути покараний органами влади за порушення закону. Старійшини не втручаються в заходи, спрямовані на забезпечення правопорядку. Вони залишають кримінальні справи в руках світської влади (Рим. 13:2—4; Тита 3:1). Натомість старійшини судять у тому розумінні, що вирішують, чи може особа, яка вчинила серйозний гріх, залишатися в зборі.
18 Коли старійшини служать у судовому комітеті, вони вирішують лише духовні, або релігійні, питання. Керуючись Біблією, вони визначають, чи розбещувач виявляє каяття. Якщо він не розкаюється, його виключають зі збору і перед збором робиться відповідне оголошення (1 Кор. 5:11—13). Якщо він виявляє каяття, то може залишитися в зборі. Однак старійшини повідомлять йому, що він, можливо, ніколи не відповідатиме вимогам, щоб отримати особливі обов’язки або відповідальне становище в зборі. Дбаючи про благополуччя дітей, старійшини можуть наодинці попередити батьків у зборі, що їм необхідно пильнувати за тим, як їхні діти спілкуються з цією особою. Вживаючи таких заходів, старійшини виявляють обережність, щоб не розкрити будь-яку інформацію про того, хто постраждав унаслідок скоєного гріха.
ЯК ЗАХИСТИТИ ВАШИХ ДІТЕЙ
Батьки захищають своїх дітей від статевого розбещення, якщо відповідно до їхнього віку пояснюють їм питання сексу. Для цього батьки використовують інформацію, яку дає Божа організація (Дивіться абзаци 19—22)
19—22. Як батьки можуть захистити своїх дітей? (Дивіться ілюстрацію на обкладинці.)
19 Хто має обов’язок захищати дітей? Батьки*. Ваші діти — «спадщина від Єгови», дорогоцінний дар, який він вам доручив (Пс. 127:3). На вас покладено відповідальність оберігати цей дар. Як ви можете захистити своїх дітей від статевого розбещення?
20 По-перше, дослідіть самі проблему статевого розбещення дітей. Довідайтеся про те, яким є типовий розбещувач дітей і яку тактику він використовує, щоб їх обманути. Старайтеся розпізнати потенційну небезпеку (Присл. 22:3; 24:3). Пам’ятайте, що в більшості випадків розбещувач — це той, кого дитина добре знає і кому довіряє.
21 По-друге, підтримуйте зі своїми дітьми відверте спілкування (Повт. 6:6, 7). Це означає, що вам треба уважно їх вислуховувати (Як. 1:19). Пам’ятайте, що діти, котрі стали жертвами статевого розбещення, часто неохоче розповідають про це. Вони можуть боятися, що їм не повірять, або ж розбещувач міг залякати їх, щоб вони нікому нічого не казали. Якщо ви відчуваєте, що з вашими дітьми щось не так, спробуйте лагідно їх розпитати про це і терпеливо вислухайте їх.
22 По-третє, навчайте своїх дітей. Відповідно до їхнього віку пояснюйте їм питання сексу. Навчіть їх, що́ треба говорити і як діяти, якщо хтось спробує доторкнутися до них так, як цього не можна робити. Використовуйте надану організацією Єгови інформацію про те, як захистити своїх дітей. (Дивіться інформацію в рамці«Дослідіть проблему самі і навчайте своїх дітей».)
23. Як ми ставимося до статевого розбещення дітей і на яке запитання відповість наступна стаття?
23 Ми, Свідки Єгови, вважаємо статеве розбещення дітей тяжким гріхом і жахливим злочином. Керуючись законом Христа, наші збори не покривають розбещувачів і не захищають їх від наслідків їхнього гріха. Але як ми можемо допомагати тим, хто став жертвою статевого розбещення? На це запитання відповість наступна стаття.
У статті буде обговорюватися, як вберегти дітей від сексуальної наруги. Ми довідаємось, як старійшини оберігають збір і як батьки можуть захистити своїх дітей від статевого розбещення.
ПОЯСНЕННЯ ВИСЛОВІВ. Статеве розбещення дітей, або сексуальна наруга над дітьми, стається тоді, коли доросла особа використовує дитину, щоб задовольнити свої статеві бажання. Це може включати в себе статеві зносини, оральний чи анальний секс, пещення статевих органів, грудей чи сідниць або інші розпусні дії. Хоча більшість жертв — це дівчата, багато хлопців теж зазнаю́ть статевого розбещення. Здебільшого розбещувачами дітей є чоловіки, але ними можуть бути і жінки.
ПОЯСНЕННЯ ВИСЛОВУ. У цій і наступній статтях слово «жертва» стосується того, хто в дитинстві зазнав статевого розбещення. Ми вживаємо цей термін, аби показати, що дитині завдали болю, її скривдили і вона невинна.
Духовна хвороба не може бути виправданням для серйозного гріха. Грішник цілковито відповідальний за свої неправильні рішення та вчинки, і він відповість перед Єговою (Рим. 14:12).
Старійшини ніколи не вимагатимуть, щоб дитина була присутньою під час їхньої розмови з тим, хто звинувачується в її розбещенні. Хтось з батьків або інша людина, якій дитина довіряє, може переповісти старійшинам те, що розповіла дитина. Це вбереже дитину від ще більших страждань.
Те, що говориться про батьків, стосується також законних опікунів дитини або інших, хто виконує батьківські обов’язки.
