Справа була не в тому, що вони не чули слів Бога, адже в Ізраїлі батькам заповідав обговорювати їх зі своїми дітьми. Більшості ізраїльтян, напевно, були відомі описані в Біблії події: вони чули про них від батьків, від інших людей або на народних зборах (Вихід 20:4, 5; Второзаконня 6:6-9; 31:11-13). Наприклад, вони знали про те, що сталося, коли Аарон зробив золотого теляти, поки Мойсей на горі Синай отримував десять заповідей (Вихід 31:18-32:9). Таким чином, у часи пророків ізраїльтяни в якійсь мірі знали Закон і чули про події минулого, проте ці знання були марні, оскільки не спонукали їх поклонятися Богові так, як йому завгодно.
