1. Чому ми можемо сподіватись клопоту, а особливо в цьому часі?
Ісус сказав Своїм учням: „Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: ,Раб не більший за пана свого’. Як Мене переслідували — то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали,— берегтимуть і ваше”. (Ів. 15:19, 20) Тому ми сподіваємось клопоту, а особливо в цьому „часі кінця системи”.— Мат. 24:3, 9.
2. (а) Чому ми можемо бути упевненими, коли переносимо переслідування? (б) Які користі приходять від такого терпіння?
2 Нас можуть випробовувати переслідуваннями, але, так як потрібно, Бог дасть нам „велич сили”, щоб ми могли витерпіти. Так, „переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені”. (2 Кор. 4:7—9) Як часто переслідують Свідків Єгови у сучасних часах. Переслідування, коли витривається може мати дуже корисні наслідки. Переслідування додає до християнської віри пружність, фізичні та душевні сили, упевненість, рівновагу, які проникають цілу особистість людини, якими нібито заявляється: ,тут маємо випробованого, доказаного та вірного слугу Всемогутнього Бога, Єгови’. Ісус каже нам, щоб ми раділи через переслідування. „Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство небесне”.— Мат. 5:10—12.
3. (а) Відносно переслідування, яке заохочення Петро дає нам? (Дивіться також 1 Петра 4:12—14.) (б) Які проби Свідки Єгови переносили у сучасних часах, і з якими наслідками?
3 Апостол Петро подібно дивився на цю справу, пишучи слідуюче до християнів, які є „збережені силою Божою через віру”: „Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями, щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з’явленні Ісуса Христа”. (1 Пет. 1:5—7) Свідки Єгови за сучасних часів далі є ,засмучені різними пробами’. Ці проби приходять через нейтралітет, націоналізм, ідольські церемонії, або через опозицію невіруючих членів у родині, співробітників, школярів та інших. Як чудово багато зносили ці проби! Вони були „збережені Божою силою” змагаючись з запевненням про щасливі наслідки та нагороду.
4. Яке заохочення ми маємо, щоб ,не лякатись’?
4 Господь Ісус Христос запевняв помазаних християнів у Смирні: „Не бійся того, що маєш страждати! Ось, Диявол вкидатиме декого з вас до в’язниць, щоб вас випробувати. І будете мати біду десять день. Будь вірний до смерти, і Я тобі дам вінця життя”. (Об. 2:10) Ті, що належать до „великого натовпу” і дотримують свою вірність також можуть чекати на „вінець” вічного життя на райській землі.— Як. 1:12.
5. Яке запевнення ми маємо, коли станемо проти Диявола?
5 Хоч Диявола, в опозиції Божому царстві, зображається, як страшний „рикаючий лев”, то нам не треба боятися його, якщо будемо уважати і стерегти себе. Не тільки ми самі змагаємося з переслідуванням. Нас запрошується складати всю журбу на Єгову—,тому, що Він дбає про нас’. „Противтесь йому [Дияволові], тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі”.— 1 Пет. 5:7—9.
„ТВЕРДІ В ВІРІ”
6, 7. (а) Як шлях наших братів Південної Африки показує, що вони наслідують гарну пораду у 1 Солунян 5:8, 11? (б) Як пророцтво Єремії сповнилося відносно наших братів?
6 Як гарно ці слова зображають наших вірних братів кругом світу! ,Випробувана якість їхньої віри’ сяє ясно, як вони боряться їхньою зброєю духовної війни проти проб та страждання, яких Диявол наводить на них. Рапорти з цілого світу показують, що Диявол збільшує свою опозицію. Полум’я переслідування та насильство продовжає поширятися в Африці, і з одної південної країни маємо цей рапорт:
„Чимало було проблем з якими наші брати мусіли боротися. Деяких били, а п’ять було забито принаймні минулого року. Залі Царства були спалені, а вісники розпорошені, так що треба було закривати деякі збори. Кільком спалили літературу, а інші мусіли рятувати собі життя. По деяких околицях уже неможливо проповідувати від дому до дому, хоч брати таки вірно розказують ,людям добру новину’ так, як можуть. Незважаючи на ці обставини слуги Єгови стоять твердо у вірі і продовжають потішати тих, що турбуються світовими обставинами. Вірні Свідки придумують різні способи, щоб сходитися разом і щоб проповідувати людям ,добру новину’. Один спеціальний піонер писав: ,Хоч між людьми з’явилося гасло „Геть з церквами і вперед з війною”, то наші брати таки твердо вірять в Єгову’ ”.
7 Як новий уряд приготовлявся запанувати над цілою країною, то братів уже змушували купувати політичні партійні картки. Але рапорт закінчився цими запевняючими словами: „Немає жодного сумніву, що віра та витривалість наших братів підтверджує правду нашого річного гасла не цей рік [1978], ,Не переможуть тебе, бо „Я із тобою”, говорить Господь [Єгова], — „щоб тебе рятувати”’.— Єрем. 1:19.”
8. (а) Який стан існує недалеко кордону Малавії, але що люблячі „пастирі” зробили про нього? (б) Як ці були подібні до апостолів, коли ,зносили’ переслідування? (1 Кор. 4:9, 11—13)
8 З Мозамбік приходить звіт, що коло 12 тисяч наших братів з Малавії є ув’язнені по таборах у місті Міланґ, при східному кордоні Малавії, і що також від 3 до 5 тисяч наших мозамбійських братів цієї околиці є заслані до тюрем. Люблячі пастирі, подорожуючі надзирателі, далі відвідують збори, щоб підкріпляти їх. (1 Пет. 5:2, 3) Але деякі з них уже є заарештовані, тому що їх видали зрадницькі виключені відступники та бунтівницькі виключені з правди діти власних Свідків, що були дуже охочі зраджувати відповідальних братів до Фелімо. Рапорт каже:
„Заарештували двох окружних надзирателів і відіслали їх до ,центрів перевиховання’, щоб полокати їм мозки комуністичними вченнями. Одного вже відпустили, але інший, який вже відбував довший термін у в’язниці, спроміг відіслати слідуючий звіт своїх досвідів:
„ ,З розпростертими руками нас прив’язали до стовпа так, що виглядало ніби ми були на хресті. Шнурами зв’язали наші руки від кінців пальців одної руки до пальців другої, і також обв’язали наші тіла. Усе це, щоб змусити нас нарушити закон Єгови. Мене з двома іншими братами тримали так довго в такій позиції, що нам майже спаралізувало руки, які спухли до самих пальців. Коли мене розв’язали, то мої руки так спухли, що я нічого не міг тримати. Щойно тепер, коло п’ятнадцять днів пізніше, я можу тримати олівець’ ”.
9. Як ми можемо підтримувати наших переслідуваних братів, і з яким запевненням? (1 Пет. 5:10, 11)
9 Закінчивши говорити про збільшаючі труднощі, яких накидають на наших братів, окружний надзиратель закінчує свій звіт цими словами: „Просимо вас, не забувайте молитися за нас”. Отже, пам’ятаймо цих вірних братів, ,з напруженням звертаймося у молитвах до Бога’ за них, з повним довір’ям, що великий „Слухач молитов” буде тримати їх в Своїй любові і в Його часі та власним способом облегшить їхній тягар.— Рим. 15:30—32; Пс. 65:3.
10. (а) Як наші брати в серці Африки стались живим прикладом Филип’ян 1:27—29? (б) Чому це важливо дивитися вперед, коли наслідуємо таку пораду, як в Ісуса Навина 1:8?
10 Одна країна центральної Африки висилає цей рапорт:
„Незважаючи на те, що на нас наложили заборону, Єгова дуже поблагословив нас минулого року. В одному маленькому селі, заарештували 41 братів, сестер та дітей, на зібранні в приватному домі. Сестер та дітей зараз відпустили, але 25 братів засудили від двох до шість місяців тюрми за те, що вони практикували заборонену релігію. Зразкова поведінка наших братів, як вони працювали в тюрмі дала місцевим людям гарне свідоцтво показуючи, як біблійні правди повинні впливати на щоденне життя. Часто через їхню довірливу поведінку братам давали спеціальні привілеї; і різні влади, включаючи мера міста, дуже похвалювали їхню поведінку.
„На протязі цих двох місяців брати у в’язницях майже не мали біблійної літератури, але однак ,взаємно підбадьорували один одного’. У кожній з трьох камер до яких замикали наших братів, призначали одного, щоб він придумував біблійні тексти на кожен день. Тоді, під проводом старшого або службового слуги, в кожній групі, брати обговорювали той вірш, денний текст. Також, коли відсилали братів працювати, то вони мали нагоду співати пісні про Царство, тому що тюремні робітники цієї країни люблять співати коли працюють. Надзиратель округи, єдиного з 25-ох ув’язнених братів, якого засудили на шість місяців тюрми, пізніше пояснив, як важно то є знати багато різних біблійних віршів і пісень про Царство перед випробовуванням нашої віри”.
11, 12. (а) Як практичне застосування того, що є сказано у листі до Євреїв 10:24, 25 дуже помагало зустрічати проби віри? (б) Як Перший Псалом стосується до наших переслідуваних братів?
11 Ця країна, в якій робота є заборонена, рапортує, що число вісників Царства зменшилося, але що якість їхньої служби поліпшилася. Рапорт продовжує:
„Одна річ стала дуже ясна: брати в яких є добрі духовні звичаї й які дуже оціняють правду не мають проблеми стояти твердо в часі проби, але ті, що ,у сприятливий час’ не приходять на зібрання, не ходять на службу регулярно й ідуть на компроміс навіть у малих справах, часто падають під ,гарячою’ пробою. Відколи наложили заборону, то якість біблійних студій дуже поліпшилася і багато роблять гарний поступ.
„Після наложення заборони шестеро молодих членів одної родини почали студіювати і без страху стояли твердо незважаючи на те, що деякі в родині противились їм. Від самого початку вони почали приходити на всі зібрання і цим робили швидкий поступ. Трьох вже охрестилося, а один приготовляється до хрещення. Двоє інших планують своє подружжя з наміром охреститися. Через їхню віру в Єгову і тому, що старанно студіюють Біблію особисто, ці стались прикладом іншим у зборі”.
12 Ці вірні брати під забороною далі отримують велике благословенство тішучись „законами Єгови”. Це можна бачити з листа, якого написав ув’язнений брат і іншої африканської країни, де також наложили заборону на роботу Свідків Єгови:
„Тут нас постійно мучать — дев’ятьох братів з нашої групи взяли до іншої камери де на протязі п’ять днів безперестанку карали їх. Деяких пробуджували вночі і били; і виглядає, що кару збільшували день за днем. Нам дають один обід на день, якщо не забудуть принести його. Ми зустрічаємо багато труднощів; але і цих перемагаємо. Нам удається мати зібрання. . . . Ми є дуже обережні. . . . На цім кінчу листа і 75 братів відсилають вам їхній привіт”.
Без різниці, яке тяжке переслідування може бути, то ці дорогоцінні брати можуть набирати потіхи від слів псалмоспівця: „Дорогу бо праведних знає Господь [Єгова], а дорога безбожних загине”.— Пс. 1:1—6.
13. У гармонії з іншими Псалмами, що наші брати північно-східної Африки постановили робити?
13 З північно-східної Африки приходять звіти, що братів арештують у трьох різних країнах. В одній з цих, п’ять процентів братів і сестер відбули ув’язнення, і деякі ще досі сидять. Кількох страшно мучили, а трьох забили; кажуть, що двох інших засудили на смерть. Місіонерів Вартової Башти вигнали з Сейчелес Островів. У всій тій великій околиці, більшість братів і сестер залишаються вірні, постановивши робити Єгову своїм сховком, як проби продовжуються. (Пс. 34:8, 9; 84:12, 13; 94:17—23) Деякі далі повночасно проповідують і всі кажуть, що оцінюють, коли брати цілого світу моляться за них.
14. (а) Який чудовий рапорт приходить з іншої країни в якій робота є заборонена? (б) Яких біблійних прикладів віра наших братів пригадує нам? (Дії 4:18, 19; 5:28, 29; 8:1, 4)
14 Звернім тепер увагу на країну на іншому континенті, де брати є дуже вірні під забороною. Недавній звіт сказав:
„Що наші брати не перестануть розказувати людям доброї новини про Царство, можна бачити з збільшення цього року. Ми вже досягнули майже таке саме число вісників, яким утішалися перед забороною. Багато нових приходять до організації, 1.788 нових охрестилося [лише до два роки] після наложення заборони. Деякі збори рапортують більше, як сто процентів збільшення. Арештування не лякає братів.
„Коли заборонили роботу, то [в одному] зборі було 17 вісників, тепер там є 48. Десять охрестилося цього року; 11 вісників тимчасово піонерують між якими було двоє старших. Чотирьох братів заарештували і чотирнадцять днів тримали в окремих камерах, але це не впливало на їхню гарну та ревну службу Єгові. Дух цих і багатьох інших братів цієї країни пригадує нам Павлову ревність проповідувати ,добру новину’.— 2 Кор. 4:7, 16—18”.
І чи це не пригадує нам ревність та діяльність першого християнського збору, так як про нього говорять від 4 до 8 розділи Діяння Апостолів?
15. (а) Як ми повинні відноситися до цих рапортів? (б) Яку участь молитва має в цьому?
15 Подібні рапорти приходять з багатьох інших країн світу, де Свідків Єгови переслідують і є оголошені бути незаконними. Як нам відноситися до таких рапортів? Одна річ, вони є ясним доказом, що „останні дні” вже прийшли, що ми живемо у дуже критичних часах і мусимо підперезатися, щоб „стояти твердо” під пробами нашої віри. (Іс. 2:2; Ефес. 6:14) І так як ревно молимось, щоб Єгова охороняв наших братів, яких навіть тепер дуже переслідують, то нам слід молитись до нашого небесного Отця, щоб Він і нас спасав, наші родини та збори — також усіх нових, які тепер навчаються правди — від усяких планів та винаходів „лукавого”.— 1 Сол. 1:2; Мат. 6:13.
16. (а) Як вірність є включена у перемозі вірою? (б) Який інший напрям загрожує поглинути Божих людей? (Порівняйте Луки 8:14.)
16 Єгова, великий Слухач молитви, підкріпив наших братів східної Європи, на Сході, в Африці та Латинській Америці, щоб вони поборювали жорстоке переслідування, яке так дуже шаліє по багатьох частинах світу. У них ця ,випробована якість їхньої віри видала витривалість’, і бувши вірні, вони доказали, що Сатана є брехун. (Порівняйте Йова 1:9—12; 2:9, 10; 27:5; Якова 5:10, 11.) Але маємо ще інший напрям — більш спритний — що підкрадається по інших околицях світу, а особливо в більш заможних країнах. Це є світський напрям, що ставить наголос на матеріальні прибутки, на задоволення та розривку, на неморальність, та щоб ,робити, що забажається’. На жаль, виглядає, що цей Сатанський напрям поглинув більше Божих людей, ніж пряме переслідування!
17. (а) Яку нагальність (невідкладність) ми повинні зрозуміти, і чому? (Порівняйте Матвія 24:36—39.) (б) Як нам наслідувати приклад наших ув’язнених братів, щоб мудро вживати вільний час? (Ефес. 5:15, 16)
17 Ми мусимо ясно розуміти нагальність цих „критичних часів”, і що ми тепер справді переживаємо „останні дні” цієї лукавої системи. (2 Тим. 3:1—5, 13) Саме коли ви читаєте ці слова, то сотки ваших християнських братів кругом світу страждають по тюрмах. Їхня єдина розвага, якщо мають якусь розвагу, є проходжуватися по похмурому тюремному подвір’ї, з нагодою можливо лише трошки поговорити з кимось про Боже царство. Як це повинно спонукувати нас, які маємо більшу свободу вживати багато нашого вільного часу робити те, що вони хотіли б робити — вільно” проголошувати „цю добру новину про царство” іншим людям! Певно, ми, що живемо в багатих країнах не хочемо, щоб світ так „пом’ягшив” нас, щоб ми робили звичай відкладати всі суботи та неділі для забав і задоволень, далеко від нашого збору та Божої служби! Отже, з доброї причини Ісус закінчує Своє велике пророцтво про кінець системи пересторогою — не про небезпеки переслідування, але — небезпеки для тих, яких серця сталися „обтяжені” світськими поблажливостями.— Луки 21:34—36.
18. (а) До якого стану ми дуже скоро наближаємось? (2 Солунян 1:6—8) (б) З яким запевненням ми можемо відповісти на Ісусове питання у Луки 18:8?
18 Пам’ятайте, що „прийде день Господній [Єгови], як злодій вночі. Бо коли говоритимуть: ,Мир і безпечність!’ тоді несподівано прийде загибіль на них”. (1 Сол. 5:2, 3) Явно є, що світські народи вже скоро наближаються до того стану. Також, коли кругом світу все більше і більше переслідують людей Єгови, то це примушує нас поставити те саме питання, яке Господь одного разу запитав: „Чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч”? Ісус відповів: „Кажу вам, що Він незабаром подасть оборону”. Чи ви вірите, що так станеться? Вам слід так вірити, бо то в цьому відношенні Ісус також сказав: „Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?”— Луки 18:7, 8.
19. (а) Що нам слід постановити в обличчі опозиції? (б) Які наслідки прийдуть, коли будемо мати незламну віру?
19 Отже, давайте зробимо постанову стояти твердо у цій вірі, так, „стояти в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську, і ні в чому не боячися” наших противників. (Фил. 1:27, 28) Знаючи, що маємо Єгову на нашій стороні, що Він підтримує нас, то можемо сказати так, як апостол Павло: „Коли за нас Бог, то хто проти нас”? Ми можемо постановити, щоб нічого — будь то переслідування, чи матеріалізм — не зможе „відлучити нас від любови Божої, яка є в Христі Ісусі, Господі нашім”. Через таку незламну віру і активність, заснована на такій вірі, усі ми успішно „перемагаймо Тим, Хто нас полюбив”.— Рим. 8:31—39.
Ні переслідування, ні матеріалістичний світ не можуть поглинути переможну віру Божих свідків
|
