1, 2. Яка подія у 2018 році дивовижним чином об’єднає нас і чому вона така унікальна? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)
ПІСЛЯ заходу сонця 31 березня 2018 року відбудеться особлива подія. У цей день Свідки Єгови та інші люди зберуться в різних куточках нашої планети, щоб відзначити Спомин Христової смерті, або Господню вечерю. Щороку ця унікальна урочиста подія дивовижним чином об’єднує мільйони людей по цілій землі.
2 Лише уявіть, як радіють Єгова та Ісус, коли година за годиною бачать, як мільйони людей по всій землі приходять на цю особливу подію. Біблія передрікала, що «великий натовп людей», якого ніхто не зможе порахувати і який походитиме «з усіх націй, племен, народів та мов», буде вигукувати: «Спасінням ми завдячуємо нашому Богові, який сидить на престолі, та Ягняті!» (Об’яв. 7:9, 10). Як же чудово, що кожного року відзначення Спомину несе славу Єгові та Ісусу!
3. На які запитання дасть відповідь ця стаття?
3 У цій статті ми розглянемо кілька запитань. 1) Як нам підготуватися до Спомину і отримати користь з цієї події? 2) Як Спомин впливає на єдність Божого народу? 3) Як ми особисто можемо сприяти цій єдності? 4) Чи настане день, коли Спомин відзначатиметься востаннє? Якщо так, то коли?
ЯК НАМ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СПОМИНУ І ОТРИМАТИ КОРИСТЬ З ЦІЄЇ ПОДІЇ
4. Чому нам важливо бути присутніми на Спомині?
4 Подумаймо, наскільки важливо бути присутніми на Спомині. Зібрання збору — це частина нашого поклоніння Богові. Безперечно, Єгова та Ісус помічають тих, хто докладає зусиль, щоб відвідати це найважливіше в році зібрання. Ми хочемо, щоб Єгова та Ісус знали, що і ми прийдемо на Спомин, якщо дозволятимуть наші обставини та здоров’я. Нам необхідно на ділі засвідчувати, що зібрання, на яких ми поклоняємося Богові, важливі для нас. Тоді Єгова матиме ще одну підставу залишити наше ім’я в «пам’ятній книзі» — «книзі життя», в якій записані імена тих, хто може отримати вічне життя (Мал. 3:16; Об’яв. 20:15).
5. Як у дні перед Спомином ми можемо перевіряти, чи ми «у вірі»?
5 У дні перед Спомином ми можемо виділяти час, щоб з молитвою уважно обдумувати, які в нас стосунки з Єговою. (Прочитайте 2 Коринфян 13:5.) Апостол Павло сказав: «Постійно перевіряйте, чи ви у вірі». Як це можна робити? Варто запитати себе: «Чи я вірю, що належу до єдиної організації, яку Єгова вибрав для того, щоб виконувати його волю? Чи я ревно проповідую людям добру новину про Царство і навчаю їх правди? Чи я показую своїми вчинками, що дійсно вірю, що це останні дні і кінець правління Сатани вже близько? Чи я тепер настільки ж впевнений в Єгові та Ісусі, як і тоді, коли присвятився Богу Єгові?» (Матв. 24:14; 2 Тим. 3:1; Євр. 3:14). Роздуми над цими запитаннями допоможуть нам ретельно випробовувати себе.
6. а) Лише за якої умови можна отримати вічне життя? б) Як один старійшина щороку готується до Спомину і що можете робити ви?
6 Читайте біблійний матеріал, в якому обговорюється важливість Спомину, і роздумуйте над прочитаним. (Прочитайте Івана 3:16;17:3.) Ми отримаємо вічне життя, лише якщо будемо здобувати знання про Єгову і виявляти, що віримо в його єдинородного Сина, Ісуса. Щоб підготуватися до Спомину, можна дослідити теми, які допоможуть наблизитися до Єгови та Ісуса. Розгляньмо, що робить один брат, котрий вже довго служить старійшиною. Упродовж багатьох років він збирає статті з «Вартової башти», в котрих розповідається про Спомин і про любов, яку виявили до нас Єгова та Ісус. У період Спомину брат перечитує ці статті і розмірковує над значенням цієї події. При нагоді він додає до своєї колекції одну-дві статті. Цей старійшина також читає уривки з Біблії, призначені для читання у період Спомину, та роздумує над ними. Брат побачив, що завдяки всьому цьому він кожного року довідується про щось нове. А найважливіше, він відчуває, як поглиблюється його любов до Єгови та до Ісуса. Таке дослідження може допомогти й вам зміцнити своювдячність і любов до Єгови та Ісуса. Тоді ви повнішою мірою отримаєте користь зі Спомину.
ВПЛИВ СПОМИНУ НА НАШУ ЄДНІСТЬ
7. а) Про що молився Ісус у вечір, коли започаткував Господню вечерю? б) З чого видно, що Єгова відповів на Ісусову молитву?
7 У вечір, коли Ісус започаткував Господню вечерю, він молився, щоб усі його послідовники були об’єднані і щоб вони перебували в такій же єдності, яка існує між ним і його Батьком. (Прочитайте Івана 17:20, 21.) Безсумнівно, Єгова відповів на молитву свого дорогого Сина, і тепер мільйони людей вірять, що він був посланий Єговою. З усіх зібрань Божого народу Спомин найочевидніше свідчить про єдність Свідків Єгови. У їхніх місцях поклоніння по цілому світі збираються разом люди різних рас і національностей. У деяких місцевостях це може дивувати інших або навіть їм не подобатися. Але така єдність приємна для очей Єгови та Ісуса.
8. Яку звістку Єгова дав Єзекіїлю?
8 Як служителі Єгови, ми не дивуємося, що між нами панує єдність. Сам Єгова передрік її. Згадаймо звістку, яку він дав пророку Єзекіїлю. Єгова звелів Єзекіїлю взяти дві палиці — палицю «для Юди» і палицю «для Йосипа» — і прикласти їх одну до одної. (Прочитайте Єзекіїля 37:15—17.) У «Вартовій башті» за липень 2016 року, в рубриці «Запитання читачів», пояснювалося: «Єгова дав Єзекіїлю звістку надії про те, що народ Ізраїля буде об’єднаний після повернення до Обіцяного краю. Цією звісткою передрікається також об’єднання Божого народу, яке почалося в останні дні».
9. У чому чітко видно сповнення Єзекіїлевого пророцтва?
9 З 1919 року Єгова спершу поступово реорганізував і возз’єднав помазанців, які в символічному значенні були палицею «для Юди». Потім дедалі більше людей із земною надією, які, образно кажучи, були палицею «для Йосипа», приєдналися до помазанців, і дві групи стали «однією отарою» (Ів. 10:16; Зах. 8:23). Єгова обіцяв, що прикладе ці палиці одну до одної і вони стануть одним у його руці (Єзек. 37:19). У наш час обидві групи об’єднано служать під правлінням одного Царя — прославленого Ісуса Христа, якого пророче названо Божим «слугою Давидом» (Єзек. 37:24, 25). Помазаний останок та «інші вівці» щороку збираються разом, щоб відзначити Спомин Христової смерті. У цьому чітко видно сповнення Єзекіїлевого пророцтва про дивовижну єдність. Але що може робити кожен з нас, щоб зберігати цю єдність і сприяти їй?
ЯК КОЖЕН З НАС МОЖЕ СПРИЯТИ ЄДНОСТІ
10. Як ми можемо сприяти єдності серед Божого народу?
10 По-перше, ми сприяємо єдності Божого народу, якщо розвиваємо смиренність. Будучи на землі, Ісус настійно радив своїм учням впокорювати себе (Матв. 23:12). Люди в цьому світі часто вважають себе вищими за інших. Але якщо ми смиренні, то будемо підкорятися братам, котрі беруть провід у зборі. Без цього неможливо зберігати єдність. А головне, наше смирення буде подобатися Богові, оскільки він «пихатим противиться, а смиренним виявляє незаслужену доброту» (1 Пет. 5:5).
11. Як роздуми про значення символів, що використовуються на Спомині, допомагають нам сприяти єдності?
11 По-друге, ми сприяємо єдності, якщо роздумуємо над значенням символів, які використовуються на Спомині. Напередодні цього вечора і особливо в цей вечір нам варто серйозно розмірковувати про значення прісного хліба і червоного вина (1 Кор. 11:23—25). Хліб символізує безгрішне тіло Ісуса, яке він віддав у жертву, а вино зображає його пролиту кров. Проте недостатньо лише розуміти, що́ ці символи означають. Пам’ятайте, що Христова викупна жертва пов’язана з двома найбільшими виявами любові: з любов’ю, яку виявив Єгова, віддавши за нас свого Сина, і любов’ю, яку виявив Ісус, добровільно віддавши за нас своє життя. Роздуми над їхньою любов’ю мають спонукувати нас любити їх у відповідь. А любов до Єгови, яку маємо ми і наші одновірці, наче мотузка зв’язує нас і зміцнює наші узи єдності.
Прощаючи іншим образи, ми сприяємо єдності (Дивіться абзаци 12, 13)
12. Як Ісус у своєму прикладі про царя і рабів чітко пояснив, чого від нас очікує Єгова?
12 По-третє, ми сприяємо єдності, якщо з готовністю прощаємо. Пробачаючи іншим образи, ми показуємо, що вдячні Єгові за можливість отримати прощення наших гріхів на підставі Христової викупної жертви. Розгляньмо Ісусів приклад, записаний у Матвія 18:23—34. Запитайте себе: «Чи я охоче застосовую те, чого вчив Ісус? Чи я виявляю терпеливість і розуміння до одновірців? Чи я з готовністю прощаю тих, хто грішить проти мене?» Це правда, що одні гріхи серйозніші за інші і що деякі з них нам, недосконалим людям, дуже важко простити. Усе ж цей приклад показує, чого від нас очікує Єгова. (Прочитайте Матвія 18:35.) Ісус чітко пояснив, що Єгова не простить нас, якщо ми не прощаємо своїх братів, які виявляють щире каяття. Про це не можна забувати! Ми підтримуємо нашу дорогоцінну єдність, коли прощаємо інших, як учив Ісус.
13. Як ми можемо сприяти єдності, зберігаючи мир з іншими?
13 Прощаючи інших, ми зберігаємо мир з братами і сестрами. Пригадаймо пораду апостола Павла: «З усіх сил намагайтесь зберігати єдність духу в узах миру» (Еф. 4:3). У період Спомину та особливо у вечір Спомину глибоко роздумуйте над тим, як ви ставитесь до інших. Запитайте себе: «Чи інші бачать, що я не затаюю образ? Чи мене знають як людину, котра сприяє миру та єдності у зборі?» Варто серйозно поміркувати над такими запитаннями у цей період.
14. Як ми покажемо, що терпимо одне одного з любов’ю?
14 По-четверте, ми сприяємо єдності, якщо виявляємо любов, наслідуючи Єгову, Бога любові (1 Ів. 4:8). Було б неправильно думати: «Я маю зберігати мир з одновірцями, але не мушу підтримувати з ними близькі стосунки». Такий погляд суперечить Павловій пораді: «З любов’ю терпіть одне одного» (Еф. 4:2). Зверніть увагу, що Павло не просто закликав: «Терпіть одне одного». Він сказав, що ми повинні робити це «з любов’ю». А це дуже важливо. У наших зборах служать різні люди, яких Єгова привів до себе (Ів. 6:44). Оскільки Єгова привів їх до себе, він бачить, за що їх можна любити. Тож хіба можемо ми вважати, що хтось з наших одновірців не заслуговує нашої любові? Ми маємо з готовністю виявляти любов, як і наказав Єгова (1 Ів. 4:20, 21).
КОЛИ СПОМИН ВІДЗНАЧАТИМЕТЬСЯ ВОСТАННЄ
15. Звідки ми знаємо, що настане день, коли Спомин відзначатиметься востаннє?
15 Настане день, коли Спомин буде відзначатися востаннє. Звідки ми це знаємо? У своєму першому листі до коринфян Павло написав помазаним християнам, що, відзначаючи кожного року день смерті Ісуса, вони «звіща[ють] смерть Господа, поки він не прийде» (1 Кор. 11:26). Тут слово «прийде» стосується тої самої події, про яку говорив Ісус у своєму пророцтві про час кінця. Про велике лихо, яке невдовзі настане, він сказав: «З’явиться на небі знак Сина людського, і всі племена землі будуть з горя бити себе в груди і побачать Сина людського, який прийде на небесних хмарах із силою та великою славою. [Ісус] пошле своїх ангелів з потужним звуком сурми, і вони зберуть його обранців з чотирьох сторін світу — від одного краю неба до іншого» (Матв. 24:29—31). Передречене Ісусом збирання обранців відбудеться тоді, коли всі помазані християни, які все ще залишатимуться на землі, отримають свою небесну нагороду. Це станеться, коли початковий етап великого лиха вже завершиться, а битва Армагеддон ще не розпочнеться. В Армагеддоні всі 144 000 разом з Ісусом переможуть царів землі (Об’яв. 17:12—14). Спомин, який відзначатиметься перед цим збиранням помазанців до неба, буде останнім, адже на той час Ісус уже «прийде».
16. Чому ви прийдете на Спомин цього року?
16 Тож докладімо зусиль, щоб 31 березня 2018 року прийти на Спомин й отримати користь з цієї події. Крім того, просімо Єгову, щоб він допомагав нам і далі сприяти єдності серед його народу. (Прочитайте Псалом 133:1.) Пам’ятаймо, що одного дня ми відзначимо Спомин востаннє. А до того часу робімо все, що в наших силах, щоб бути присутніми на цій події. Так ми покажемо, що дуже цінуємо Спомин, який об’єднує Божий народ.
