1. Чим рабство, про яке йдеться в Римлян 12:11, відрізняється від рабства, відомого людям?
РАБСТВО, в якому ми перебуваємо як християни, дуже відрізняється від рабства, відомого людям. В їхній уяві рабство асоціюється з жорстоким пануванням, гнітом і несправедливістю. Але в Божому натхненому Слові йдеться про рабство, яке полягає в охочому служінні доброму Панові. Коли апостол Павло заклика́в християн I століття «служити Єгові як раби», він заохочував виконувати священне служіння з любові до Бога (Рим. 12:11). Що включає в себе таке рабство? Як нам не стати рабами Сатани і його світу? Які благословення ми пожнемо, якщо будемо вірно служити Єгові як раби?
«ПОЛЮБИВ Я ПАНА СВОГО»
2. а) Що спонукувало раба-єврея відмовитись від свободи? б) На що вказувало проколювання вуха раба, який добровільно залишався у рабстві?
2 З Божого закону, даного ізраїльтянам, ми довідуємося, в якому рабстві нас хоче бачити Єгова. Раб-єврей міг отримати свободу на сьомий рік свого служіння (Вих. 21:2). Але для раба, який справді любив свого пана і бажав залишатися в нього на службі, Єгова дещо передбачив. Пан мав підвести раба до дверей або одвірка і шилом проколоти йому вухо (Вих. 21:5, 6). Немаловажним є той факт, що рабові проколювали са́ме вухо. Єврейською мовою ідея слухняності виражається словом, яке можна перекласти дієсловами «чути» і «слухати». Той, хто добровільно залишався в рабстві, хотів і далі слухняно служити своєму панові. Це допомагає нам зрозуміти, з чим пов’язане наше присвячення Єгові — з добровільним послухом, який ґрунтується на любові до нього.
3. Що лежить в основі присвячення Богові?
3 Своїм хрещенням ми засвідчуємо, що вже вирішили служити Єгові як його раби. Присвятившись Богові, ми пообіцяли слухатись його і чинити його волю. Ніхто не змушував нас до цього. Навіть юні, які постановили охреститися, роблять це лише після того, як особисто присвятились Єгові, а не просто, щоб догодити своїм батькам. Людина присвячує себе небесному Панові, Єгові, тому що любить його. Апостол Іван написав: «Любов же до Бога полягає в тому, щоб ми виконували його заповіді» (1 Ів. 5:3).
ВІЛЬНІ, АЛЕ РАБИ
4. Що потрібно, аби стати «рабами праведності»?
4 Ми дуже вдячні Єгові за можливість бути його рабами. Віра у Христову викупну жертву дає нам змогу звільнитися від ярма гріха. Ми все ще недосконалі, але добровільно визнаємо́ владу Єгови та Ісуса. Павло чітко пояснив це у своїх натхнених листах: «Вважайте себе померлими для гріха, але живими для Бога завдяки Христу Ісусу». Проте він застеріг: «Хіба ви не знаєте, що коли віддаєте себе комусь у рабство і слухаєтесь його, то стаєте його рабами: чи то рабами гріха, що призводить до смерті, чи слухняності, яка веде до праведності? Але дякую Богові, що ви, хоча були рабами гріха, усім серцем послухалися вчення, якому Бог передав вас. І, визволившись від гріха, ви стали рабами праведності» (Рим. 6:11, 16—18). Зверніть увагу на те, що Павло говорить про слухняність від усього серця. Звісно, присвятившись Єгові, ми стаємо «рабами праведності».
5. Яку внутрішню боротьбу ми провадимо і чому?
5 Однак жити згідно зі своїм присвяченням нелегко. Ми провадимо подвійну боротьбу. По-перше, це внутрішня боротьба. Таку боротьбу вів і Павло. «У серці я отримую справжню насолоду від Божого закону,— написав він,— але бачу, що в моєму тілі діє інший закон, який воює проти закону мого розуму й веде мене в полон закону гріха, що в моєму тілі» (Рим. 7:22, 23). Успадкована недосконалість дошкуляє також і нам, тому ми маємо постійно боротися зі своїми тілесними схильностями. Апостол Петро заохотив нас: «Будьте як вільні, але використовуйте свою свободу як Божі раби: не намагайтесь прикривати нею зло» (1 Пет. 2:16).
6, 7. Як Сатана надає світові привабливого вигляду?
6 По-друге, ми боремося зі світом, який перебуває під впливом демонів. Правитель цього світу, Сатана, скеровує на нас свої стріли, намагаючись схилити нас до невірності Єгові та Ісусу. Він хоче, щоб ми потрапили під його руйнівний вплив і стали його рабами. (Прочитайте Ефесян 6:11, 12). Для цього Сатана, наприклад, надає світові привабливого і принадного вигляду. «Якщо хтось любить світ,— попереджає апостол Іван,— у ньому немає любові до Батька, бо все у світі: прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння своїми статками — походить не від Батька, а від світу» (1 Ів. 2:15, 16).
7 Світ просякнутий прагненням здобувати матеріальні багатства. Сатана хоче переконати людей, що щастя в грошах. Повсюди є величезні торгові центри. Реклама пропагує стиль життя, зосереджений на майні й відпочинку. Туристичні агентства пропонують подорожі до екзотичних куточків, нерідко з тими, хто має світські погляди. Усе довкола нас заохочує «поліпшувати» своє життя, але завжди за світськими мірками.
8, 9. Яка існує реальна небезпека і чому?
8 Говорячи про християн, які переймали погляди світу, Петро застеріг решту християнського збору I століття: «Вони отримують задоволення від того, що протягом дня віддаються розкошам. Вони — як ті плями й вади, вони знаходять величезну насолоду у своїх обманних вченнях, бенкетуючи разом з вами. Вони промовляють пишні, але марні слова і зваблюють плотськими прагненнями та розгнузданою поведінкою тих, кому тільки-но вдалося звільнитися від людей, що йдуть хибним шляхом. Вони обіцяють їм свободу, хоча самі є рабами тління, адже хто ким переможений, той тому і раб» (2 Пет. 2:13, 18, 19).
9 Людина, яка задовольняє «прагнення очей», не стає вільною. Натомість вона стає рабом невидимого пана цього світу, Сатани Диявола (1 Ів. 5:19). Існує реальна небезпека потрапити в рабство матеріалізму, рабство, з якого важко звільнитися.
ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ, ЩО ПРИНОСИТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ
10, 11. Хто в наш час є особливою мішенню Сатани і чому навчання в учбових закладах завдає їм труднощів?
10 Як і в Едемі, Сатана за наших днів нападає на недосвідчених. Його особливою мішенню є молодь. Сатані не подобається, коли хлопці і дівчата — по суті, будь-хто — добровільно стають рабами Єгови. Цей Божий противник хоче, щоб усі, хто присвятив життя Єгові, втратили свою вірність і відданість.
11 Повернімося до прикладу раба, який дозволяв проколоти собі вухо. Такий раб, мабуть, відчував біль, який невдовзі минав, але знак того, що він погодився бути рабом, залишався назавжди. Вибір способу життя, який відрізняється від способу життя однолітків, може бути для молодої людини нелегким, а навіть завдавати болю. Сатана пропагує погляд, ніби кар’єра в його світі принесе людині задоволення. Проте християнам треба пам’ятати, наскільки важливо задовольняти духовні потреби. Ісус навчав: «Щасливі ті, що усвідомлюють свою потребу в духовному» (Матв. 5:3). Присвячені християни виконують Божу волю, а не волю Сатани. Вони знаходять насолоду в законі Єгови та роздумують над ним удень і вночі. (Прочитайте Псалом 1:1—3). Однак навчання в більшості учбових закладів сьогодні поглинає майже весь час, який служитель Єгови міг би присвятити роздумам і задоволенню своїх духовних потреб.
12. Перед яким вибором стоїть нині чимало молодих людей?
12 Світський пан міг ускладнювати життя раба, який був християнином. У Першому листі до коринфян Павло запитав: «Ти був покликаний рабом?» Відтак він порадив: «Не переймайся цим, але якщо зможеш стати вільним, то скористайся такою нагодою» (1 Кор. 7:21). Для християнина було ліпше звільнитися від рабства. Нині в багатьох країнах навчання до певного віку є обов’язковим. Після цього перед учнями постає вибір. Якщо вони будуть продовжувати навчання, щоб зробити кар’єру в цьому світі, то можуть позбавити себе свободи, необхідної для повночасного служіння. (Прочитайте 1 Коринфян 7:23).
ВИЩА ЧИ НАЙВИЩА ОСВІТА?
13. Яка освіта є найкращою для служителів Єгови?
13 Павло перестерігав християн у Колосах: «Стережіться, щоб вас хтось не захопив, немов здобич, уживаючи як принаду філософію чи оманливі, пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях, на прописних істинах цього світу, а не на вченні Христа» (Кол. 2:8). «Філософія чи оманливі, пусті ідеї, що ґрунтуються на людських традиціях» переважають у світському мисленні багатьох інтелектуалів. Випускники вищих учбових закладів, в яких робиться наголос на академічному навчанні, часто не мають практичних навичок і не готові до реалій життя. Служителі Єгови обирають освіту, яка допомагає їм набути необхідних умінь, щоб вести просте життя і служити Богу. Вони серйозно ставляться до поради Павла, яку він дав Тимофієві: «Справді, можна отримати велику користь, коли виявляти побожну відданість і водночас задовольнятися тим, що маєш... Отже, якщо маємо їжу, одяг і дах над головою, то будьмо тим задоволені» (1 Тим. 6:6, 8). Замість того щоб здобувати наукові ступені та звання, правдиві християни стараються здобути «рекомендаційні листи», беручи якнайповнішу участь у служінні. (Прочитайте 2 Коринфян 3:1—3).
14. Як Павло, згідно з Филип’ян 3:8, ставився до честі бути рабом Бога і Христа?
14 Візьмімо до уваги приклад апостола Павла. Він навчався біля ніг Гамаліїла, вчителя єврейського Закону. За сучасними мірками Павло здобув університетську освіту. Але чим вважав цю освіту Павло, коли порівняв її з честю бути рабом Бога і Христа? Він написав: «Я... не шкодую за тим, що втратив, адже я отримав набагато цінніше знання про Христа Ісуса, мого Господа». А тоді додав: «Заради Христа я погодився з втратою всього та вважаю це купою сміття, аби тільки мати з ним близькі стосунки» (Фил. 3:8). Такий погляд допомагає молодим християнам та їхнім побожним батькам приймати мудрі рішення щодо освіти. (Дивіться ілюстрації).
ПЕРЕВАГИ НАЙВИЩОЇ ОСВІТИ
15, 16. Яку освіту ми отримуємо в організації Єгови і яка мета цієї освіти?
15 Яка атмосфера панує в багатьох вищих учбових закладах? Нерідко вони є осередками політичних і соціальних заворушень (Еф. 2:2). На противагу їм організація Єгови дає найвищу освіту, яку ми отримуємо в мирному християнському зборі. Кожен з нас черпає пожиток зі щотижневої Школи теократичного служіння. Крім того, організація проводить навчання для неодружених братів, які є піонерами (Біблійна школа для неодружених братів), і подружніх пар, котрі служать піонерами (Біблійна школа для подружніх пар). Така теократична освіта допомагає нам слухатись нашого небесного Пана, Єгови.
16 Ми можемо знайти багато духовних скарбів в «Індексі публікацій Товариства “Вартова башта”» або в «Бібліотеці Товариства “Вартова башта”». Основна мета такого навчання пов’язана з поклонінням Єгові. Ми вчимось допомагати людям примиритися з Богом (2 Кор. 5:20). А вони у свою чергу зможуть навчати інших (2 Тим. 2:2).
НАГОРОДА РАБА
17. Яку нагороду приносить найвища освіта?
17 В Ісусовому прикладі про таланти два вірних раби отримали похвалу і тішилися разом зі своїм паном. Їм було доручено більше обов’язків. (Прочитайте Матвія 25:21,23). Обираючи найвищу освіту, ми матимемо радість і благословення. Розгляньмо приклад Майкла. Він добре вчився у школі, і вчителі запросили його на зустріч, щоб поговорити з ним про вступ до університету. На їхнє здивування, хлопець віддав перевагу короткому курсу навчання, який давав практичні навички, і невдовзі він міг забезпечувати себе та служити сталим піонером. Чи Майкл вважає, що він щось втратив? «Теократичне навчання, яке я отримую, служачи піонером, а тепер і старійшиною збору, неперевершене,— каже цей брат.— Благословення та обов’язки, які я маю, набагато цінніші за гроші, які міг би заробляти. Я по-справжньому радий, що прийняв рішення не здобувати вищої освіти».
18. Що спонукує тебе обирати найвищу освіту?
18 Здобуваючи найвищу освіту, ми вчимося виконувати Божу волю і служити Єгові як раби. Завдяки цій освіті ми можемо «стати вільними від неволі тління» і зрештою отримати «славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21). А понад усе ми вчимося від усього серця виявляти справжню любов нашому небесному Панові, Єгові (Вих. 21:5).