1, 2. а) З чого видно, що люди борються за свободу? б) Які результати приносить така боротьба?
СЬОГОДНІ багато хто говорить про рівноправність і свободу. Люди в різних частинах світу хочуть звільнитися від гноблення, дискримінації і бідності. Інші домагаються права на свободу слова, вибору і самовизначення. Можна сказати, що люди повсюдно прагнуть робити те, що хочуть, або жити так, як хочуть.
2 Однак задовольнити такі бажання непросто. Якщо говорити про соціальну та політичну сферу, чимало людей вдається до протестів, демонстрацій, повстань і навіть революцій. Але чи таке протиборство приносить бажані результати? Аж ніяк. Часто воно призводить до страждань і втрати життя. Усе це знову засвідчує правдивість натхнених Богом слів, які записав цар Соломон: «Людина панує над людиною їй на шкоду» (Еккл. 8:9).
3. Як ми можемо бути по-справжньому щасливими і задоволеними?
3 Християнський учень Яків показав, як бути по-справжньому щасливим і задоволеним. Він написав: «Коли ж хтось вдивляється в досконалий закон, що несе свободу, і перебуває в ньому... він буде щасливий у тому, що робить» (Як. 1:25). Єгова, який дав цей досконалий закон, найліпше знає, що людям потрібне для цілковитого щастя і задоволення. Він наділив першу пару людей справжньою свободою, а також усім іншим, що було необхідне для щастя.
КОЛИ ЛЮДИ БУЛИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ ВІЛЬНІ
4. Яку свободу мали Адам і Єва? (Дивіться ілюстрацію на початку статті.)
4 Читаючи перші два розділи книги Буття, ми чітко бачимо, що Адам і Єва мали свободу, про яку люди в наш час можуть тільки мріяти. Вони були всім забезпечені, нічого не боялися, і їх ніхто не гнобив. Перша пара людей зовсім не тривожилася про їжу й роботу і не мучилася через хвороби та смерть (Бут. 1:27—29; 2:8, 9, 15). Чи це означає, що свобода, яку мали Адам і Єва, була абсолютною? Розгляньмо це запитання.
5. Що, на противагу поширеній думці, необхідне людям, аби вони почувалися вільними?
5 Сьогодні багато хто думає, що справді вільними є ті, хто може робити все, що заманеться, незважаючи на наслідки. В одній енциклопедії говориться, що свобода — це «здатність робити вибір і втілювати його в життя» («The World Book Encyclopedia»). Але там також сказано, що «з юридичного погляду люди є вільними, якщо суспільство не накладає на них несправедливих, непотрібних і нерозсудливих обмежень». Це означає, що на практиці певні обмеження необхідні, щоб кожен у суспільстві міг почуватися вільним. Тож виникає запитання: хто має право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі?
6. а) Чому лише Єгова має абсолютну свободу? б) Якою свободою наділені люди і чому?
6 Коли йдеться про свободу, нам важливо пам’ятати, що лише Бог Єгова має абсолютну і необмежену свободу. Чому? Тому що він є Творцем усього і всемогутнім Правителем усесвіту (1 Тим. 1:17; Об’яв. 4:11). Згадайте, якими чудовими словами цар Давид описав унікальне і величне становище, яке посідає тільки Єгова. (Прочитайте1 Хронік 29:11, 12.) Тому всі створіння в небі і на землі мають відносну свободу. Вони повинні визнавати, що тільки Бог Єгова має повне право визначати, які обмеження справедливі, потрібні і розсудливі, а також встановлювати їх. І саме це зробив Єгова відразу після того, як створив людей.
7. Які природні бажання сприяють щастю людини?
7 Хоча Адам і Єва спочатку мали багато свободи, для них були встановлені межі. Деякі з цих обмежень були для них цілком природними. Наприклад, наші перші прабатьки розуміли, що для того, аби жити, їм необхідно було дихати, їсти, спати і таке інше. Чи вони вважали, що це обмежувало їхню свободу? Ні, адже Єгова подбав, щоб навіть такі звичні справи приносили їм радість і задоволення (Пс. 104:14, 15; Еккл. 3:12, 13). Хіба нам не приємно дихати свіжим повітрям, їсти улюблену страву чи прокидатися зранку після хорошого сну? Усе це ми робимо з радістю і не почуваємося обтяженими. Безумовно, Адам і Єва почувалися так само.
8. Який конкретний наказ Бог дав нашим першим прабатькам і з якою метою?
8 Єгова дав Адаму і Єві конкретний наказ — населяти землю і дбати про неї (Бут. 1:28). Чи цей наказ якось обмежував їхню свободу? Звичайно, що ні. Виконуючи його, люди могли здійснити намір Творця — перетворити всю землю на райський дім, в якому досконалі люди жили б вічно (Ісаї 45:18). У наш час ті, хто вирішує не одружуватись або, одружившись, залишатися бездітним, не діють всупереч волі Єгови. Усе ж загалом люди одружуються і виховують дітей, незважаючи на пов’язані з цим труднощі (1 Кор. 7:36—38). Чому? Тому що за нормальних умов це приносить людям щастя і задоволення (Пс. 127:3). Адам і Єва могли насолоджуватися своїм щасливим шлюбом і сімейним життям цілу вічність.
ЯК БУЛО ВТРАЧЕНО СПРАВЖНЮ СВОБОДУ
9. Чому Божий наказ, записаний в Буття 2:17, є справедливим, потрібним і розсудливим?
9 Єгова дав Адаму і Єві ще інший наказ, в якому чітко говорилось і про покарання за його порушення. Він сказав: «Плоди з дерева знання добра і зла не їж, бо якщо з’їси, то в той самий день обов’язково помреш» (Бут. 2:17). Чи був цей наказ несправедливий, непотрібний або нерозсудливий? Чи він позбавляв Адама і Єву свободи? Безперечно, ні. По суті, багато біблеїстів кажуть, що цей наказ логічний і розсудливий. Приміром, один вчений зазначає: «З Божого наказу, записаного в [Буття 2:16, 17], можна зробити такий висновок: лише Бог знає, що добре... для людей, і лише Бог знає, що для них недобре. Щоб мати “добро”, люди повинні довіряти Богу і слухатися його. Якщо вони не будуть слухатися, їм доведеться самим вирішувати, що для них добре... і що недобре». А це непосильний тягар для людей.
Вибір Адама і Єви призвів до катастрофи (Дивіться абзаци 9—12)
10. Чому нам треба розуміти різницю між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом?
10 Прочитавши наказ, який Єгова дав Адаму, багато хто скаже, що Адам був позбавлений свободи робити те, що хотів. Але такі люди не розуміють різниці між свободою волі і правом вирішувати, що є добром, а що злом. Адам і Єва могли самі вибрати, слухатися їм Бога чи ні. Проте тільки Єгова має абсолютне право вирішувати, що є добром, а що злом. Символом цього права було «дерево знання добра і зла» в Едемському саду (Бут. 2:9). Слід визнати, що ми не завжди знаємо, яким буде результат того чи іншого вибору. І ми не знаємо, чи кожен наш вибір принесе добрі наслідки. Саме тому ми часто бачимо, як люди роблять вибір чи приймають рішення з добрими намірами, а в результаті пожинають страждання, біди й нещастя (Присл. 14:12). У цьому велику роль відіграють обмежені можливості людей. За допомогою свого наказу Єгова з любов’ю вчив Адама і Єву, як послуговуватися справжньою свободою. Чому так можна сказати і що зробила перша пара?
11, 12. Чому вибір Адама і Єви призвів до катастрофи? Поясніть на прикладі.
11 На жаль, наші перші прабатьки вирішили не слухатися Бога. Єва не встояла перед спокусливою обіцянкою Сатани, який сказав: «Ваші очі відкриються і ви станете як Бог: ви будете знати, що є добром, а що злом» (Бут. 3:5). Чи вибір Адама і Єви зрештою приніс їм більше свободи? Зовсім ні. Вони не отримали того, що пообіцяв їм Сатана. Невдовзі Адам і Єва довідалися, що непослух вказівкам Єгови і незалежність від нього ведуть до лиха (Бут. 3:16—19). Чому? Тому що Єгова не наділив людей свободою самим визначати, що є добром, а що злом. (Прочитайте Прислів’я 20:24і примітку; Єремії 10:23.)
12 Це можна проілюструвати на прикладі пілота. Щоб успішно дістатися до певного місця, він зазвичай має триматися заданого курсу польоту. Сучасне авіаційне обладнання дозволяє пілоту користуватися навігаційними приладами і підтримувати зв’язок з авіадиспетчерами, щоб дістатися до місця призначення. Однак якщо пілот вирішить не звертати уваги на вказівки і полетить, куди йому заманеться, це може призвести до катастрофи. Подібно до такого пілота, Адам і Єва захотіли робити все по-своєму. Вони відкинули Божі вказівки. Яким був результат? Адам і Єва зазнали жахливої катастрофи, стягнувши на себе і на своїх майбутніх нащадків гріх і смерть (Рим. 5:12). Намагаючись здобути право на самовизначення, вони втратили справжню свободу, якою їх наділив Єгова.
ЯК ЗДОБУТИ СПРАВЖНЮ СВОБОДУ
13, 14. Як ми можемо здобути справжню свободу?
13 Деякі люди думають, що чим більше свободи вони матимуть, тим у ліпшому становищі вони будуть. Але насправді необмежена свобода — це палиця з двома кінцями. Звичайно, свобода приносить чимало добра, все ж нам страшно навіть подумати, яким би був світ, якби не було жодних обмежень. Ось чому в згаданій вище енциклопедії зазначається: «Закони будь-якого організованого суспільства формують складну систему свобод і обмежень». І вислів «складна система» дуже влучний. Тільки подумайте про безліч законів, написаних людьми, а також про величезну армію юристів та суддів, які мають їх пояснювати і застосовувати!
14 Проте Ісус Христос вказав простий шлях до справжньої свободи. Він сказав: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові, то ви справді мої учні. Ви пізна́єте правду, і правда зробить вас вільними» (Ів. 8:31, 32). Згідно з Ісусовою вказівкою, щоб здобути справжню свободу, потрібно виконувати дві вимоги: перша — прийняти правду, якої він навчав, і друга — стати його учнем. Лише тоді ми будемо справді вільними. Але вільними від чого? Далі Ісус пояснив: «Кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха... Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними» (Ів. 8:34, 36).
15. Чому свобода, яку пообіцяв Ісус, робить нас «справді вільними»?
15 Безсумнівно, свобода, яку пообіцяв Ісус своїм учням, значно перевищує суспільну і політичну свободу, якої прагне більшість людей у наші дні. Коли Ісус сказав: «Якщо Син вас визволить, то ви будете справді вільними», він мав на увазі свободу від найбільшого поневолення і гніту — від рабства гріха. Через гріх ми не тільки чинимо зло, але й не робимо того, що, як нам відомо, є правильним або в наших силах. У цьому розумінні ми є рабами гріха, і, як результат, зазнаємо́ розчарувань, болю, страждань і зрештою помираємо (Рим. 6:23). Апостол Павло гостро відчував цей біль і душевні муки. (Прочитайте Римлян 7:21—25.) Ми зможемо отримати справжню свободу, яку мали колись наші перші прабатьки, лише тоді, коли пута гріха будуть скинуті.
16. Як ми можемо стати справді вільними?
16 Слова Ісуса: «Якщо ви перебуваєте в моєму слові» — вказують на те, що нам необхідно дотримуватися певних вимог чи діяти в певних рамках, щоб він звільнив нас. Ставши присвяченими християнами, ми зреклися себе і вирішили жити в рамках учень Христа, які він встановив для своїх учнів (Матв. 16:24). Як і пообіцяв Ісус, ми будемо справді вільними тоді, коли повною мірою відчуємо на собі благословення його викупної жертви.
17. а) Завдяки чому наше життя буде справді змістовним і приємним? б) Що ми розглянемо в наступній статті?
17 Щоб наше життя було змістовним і приємним, нам, як учням Ісуса, потрібно дотримуватись його вчень. А це у свою чергу дає нам надію на цілковите звільнення від рабства гріха і смерті. (Прочитайте Римлян 8:1, 2,20, 21.) У наступній статті ми розглянемо, як нам мудро використовувати свою свободу, щоб ми могли вічно віддавати шану Єгові, Богу справжньої свободи.
